Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Національна економіка

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

11.1. Економічне зростання: визначення" фактори, джерела, типи значення в розвитку національної економіки,

11.2. Моделі економічного зростання.

11.3. Потенціал економічного зростання національної економіки. Часткові та узагальнюючі показники економічного зростання.

11.4. Макроекономічна політика стимулювання економічного зростання: стратегії та пріоритети економічного зростання

11.5. Показники ефективності розвитку та зростання національної економіки.

Економічне зростання: визначення, фактори, джерела, типи значення в розвитку національної економіки

Логічним наслідком успішної структурної політики уряду € економічне зростання, яке дає можливість підтримувати стабільні темпи суспільного відтворення протягом тривалого часу завдяки структурній перебудові економіки зміцнювати конкурентні переваги національної економіки у світовому господарстві.

Економічне зростання як макроекономічний процес можна трактувати як: 1) зростання економічної могутності країни; 2) розширення межі виробничих можливостей економічної системи щодо задоволення потреб населення в товарах та послугах, що зростають; 3) зростання реального обсягу виробництва на одну особу, що приводить до підвищення її життєвого рівня; 4) регулярне, стійке розширення масштабів діяльності економічної системи, яке відображається у збільшенні валового внутрішнього продукту, національного доходу, зайнятості, покращанні структури суспільного капіталу; 5) кількісне збільшення та якісне вдосконалення суспільного продукту і факторів його виробництва; 6) тривалий сталий розвиток економіки з поступальним збільшенням валового внутрішнього продукту і національного доходу в довгостроковому періоді без порушень рівноважного стану функціонування економіки в короткостроковому періоді.

Під сталим розвитком розуміють розвиток, що забезпечує економічну ефективність на базі використання накопиченого потенціалу, екологічну безпеку, соціальну стабільність протягом тривалого періоду за умови дотримання: 1) стабільних темпів економічного зростання за рахунок продуктивних структурних зрушень економіки; 2) економічної стабільності (низькі ціни, висока купівельна спроможність національної валюти, низький рівень інфляції, низький дефіцит бюджету); 3) макроекономічної рівноваги в розрізі всіх секторів економіки та ключових макробалансів (підтримання додаткового сальдо платіжного балансу, мінімізація зовнішнього боргу тощо); 4) економічної справедливості, з позицій як забезпечення всіх громадян конституційно гарантованими благами і суспільними послугами, так і створення рівних умов для всіх суб'єктів господарювання, формування конкурентного середовища та регулювання діяльності монопольних структур.

Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні товарів та послуг із використанням незмінної технології. Економічне зростання є складовою економічного розвитку. Якщо економічне зростання відображає суто кількісні зміни в економіці, то економічний розвиток відображає якісні вияви економічного зростання.

На відміну від економічного зростання, економічний розвиток можна визначати як перехід економіки від одного стану до іншого, коли в новий період не тільки збільшується виробництво тих самих товарів та послуг, що вже вироблялися раніше, а й продукуються нові товари і послуги, з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом. Економічне зростання та економічний розвиток тісно пов'язані. Водночас слід зазначити, що економічне зростання можливе і за умов, якщо економічний розвиток не відбувається, тоді як економічний розвиток без економічного зростання не можливий.

Основними факторами економічного зростання є:

- фактори попиту, які свідчать про підвищення рівня сукупних витрат економічної системи з метою повного використання обсягу всіх виробничих ресурсів для забезпечення зростання кінцевого результату виробництва;

- фактори пропозиції, які визначають спроможність економічної системи до економічного зростання (кількість і якість природних ресурсів, кількість і якість трудових ресурсів, обсяг основного капіталу, нові технології);

- фактори ефективності розподілу наявних ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції;

- інституціональні фактори, які пов'язані з управлінням та регулюванням окремих сфер, галузей, економічних, суспільних відносин і включають науково-технічні, фінансові, інвестиційні, соціальні фактори та інструменти управління ними. Сьогодні використання інституціональних факторів є не тільки передумовою, а й філософією зростання, ключовим орієнтиром економічної політики держави, перетворення всіх сфер національної економіки на базі новітніх поколінь високотехнологічної продукції;

- соціокультурні фактори, які характеризують переважно духовний аспект життєдіяльності людей. Вони взаємопов'язані з виробничо-економічними факторами, взаємовизначають один одного. До соціокультурних факторів належать культура, традиції, ідеологія, релігія того чи іншого народу тощо. Більшість економістів як один із факторів економічного зростання Китаю називають саме єдність і патріотизм нації в досягненні визначених стратегічних цілей та пріоритетів розвитку.

Теорія економічного зростання розрізняє два підходи до пояснення впливу на процес економічного зростання різноманітних факторів: маржиналістський підхід який ґрунтується на ідеї граничної продуктивності різних факторів виробництва, і структуралістський підхід, що ставить економічне зростання у залежність від структурних пропорцій національної економіки (співвідношення між споживанням та нагромадженням, напрямами інвестування, галузевою структурою).

Основними типами економічного зростання є;

1) за критерієм часового фактора: короткострокове, яке характеризується зростанням ВВП у межах заданих ресурсів та наявних технологій для досягнення повного рівня зайнятості; довгострокове, спрямоване на досягнення стратегічно визначених цілей на основі використання передових технологій;

2) за характером механізмів забезпечення розширеного відтворення: екстенсивне, яке зводиться до збільшення обсягів виробництва за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів за незмінної продуктивності праці; інтенсивне, за якого приріст виробництва забезпечується застосуванням більш досконалих факторів виробництва, підвищенням їхньої продуктивності; створенням нових товарів, освоєнням нових джерел сировини; структурними перетвореннями, що стосуються зміни співвідношення між виробничими і невиробничими фондами на користь останніх; збільшенням частки основних фондів і зменшенням частки матеріальних оборотних засобів та запасів; зростанням частки домашнього майна населення в частині предметів тривалого використання;

3) за специфікою використання факторів зростання: потенційне економічне зростання, за якого ВВП зростає в результаті залучення до обороту всіх потенційних ресурсів; фактичне економічне зростання, яке визначається реальними потребами суспільства, фактичним платоспроможним попитом та наявним рівнем ресурсного забезпечення;

4) за суспільними можливостями досягнення економічного зростання: природне зростання, яке зумовлене зростанням чисельності населення, а звідси і сукупних споживчих витрат; гарантоване, яке підтримується реальним сектором економіки і відповідає потребам споживачів; кон'юнктурне, яке формується в конкретних економічних умовах за наявної ресурсної бази.

У реальному процесі розширеного відтворення типи економічного зростання взаємодоповнюють один одного.

Перехід від переважно екстенсивного до переважно інтенсивного типу економічного зростання зазвичай пов'язаний зі зрушеннями в структурі суспільного виробництва та зумовлений зміною пріоритетів економічного розвитку. У програмі реформ "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" (2010 р.) створення базових передумов економічного зростання в Україні пов'язане з забезпеченням низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої фінансової системи; модернізації базових секторів шляхом усунення структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі; збереження та розвитку людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти та медичного обслуговування; підвищення ефективності державного управління.

Основними джерелами економічного зростання є: збільшення нагромадження капіталу; зростання капіталоозброєності виробництва; зростання сукупної продуктивності факторів виробництва; зростання органічної будови капіталу; технічні нововведення та освіта. Практика функціонування світового господарства свідчить, що в останній період на зростання ВВП більшою мірою впливають так звані "залишкові джерела" економічного зростання - наука, освіта, наукові розробки та продуктивність праці.

Сучасному етапу розвитку продуктивних сил властивий перегляд традиційних джерел економічного зростання та створення нової економіки - економіки Знань. Зокрема, для України доцільно виокремити такі потенційні джерела економічного зростання: підвищення стандартизації та сертифікації вітчизняної продукції відповідно до міжнародних стандартів якості ISO та її позиціонування на нових європейських і східних ринках; забезпечення подальшого відновлення місткості внутрішнього ринку для поширення інновацій; адаптація до нових факторних обмежень через використання екологічних наяотехнологій; відновлення стану відносної валютно-грошової та фінансової стабільності в контексті якісного впливу на економічну та соціальну динаміку; забезпечення реалізації конкурентних переваг України у сфері розвитку reo- та наноекономіки; забезпечення випереджального розвитку людського капіталу; посилення соціального вектора в структурних трансформаціях економіки.

 
<<   ЗМІСТ   >>

Схожі теми

ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІМакроекономічна політика стимулювання економічного зростання: стратегії та пріоритети економічного зростанняПолітика економічного зростання в національній економіціТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ НА ЕКОНОМІЧНЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗРОСТАННЯ СУСПІЛЬСТВАЕкономічна політика зростання. Теорії економічного зростанняФактори зростання національної економікиЗміст політики економічного зростанняЗАГАЛЬНІ НАУКОВІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
Фактори зростання національної економікиПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ І РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІЗначення науково-технічного прогресу для забезпечення національного економічного зростанняПоказники ефективності розвитку та зростання національної економікиПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІЕкономічне зростання і його факториПолітика економічного зростання в національній економіціЕкономічне зростання і розвитокМЕВ у розвитку національної економіки та проблеми економічної безпеки