Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Бюджетна система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Основи сучасного бюджетного устрою України

Структура бюджету розглядається у горизонтальному і вертикальному розрізах. У горизонтальному вона характеризується складом доходів і видатків, а також їх питомою вагою. У вертикальному розрізі структура бюджету розглядається за рівнями державної влади та управління і характеризується взаємопов'язаними поняттями "бюджетний устрій" та "бюджетна система".

Бюджетний устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюджетної системи. Стаття 3 Закону України "Про бюджетну систему України" встановила: "Бюджетний устрій - це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу".

Бюджетний устрій заснований на економічних відносинах і юридичних нормах, що визначають компетенцію центральних і місцевих органів влади щодо здійснення бюджетного процесу.

Бюджетний устрій знаходиться в безпосередній залежності від державного устрою (федеративна чи унітарна держава). В унітарних державах (Японія, Італія, Франція, Англія, Україна, Польща), як правило, е два рівні бюджетів: державний і місцеві. У федеративних державах (Росія, США, Німеччина, Канада та ін.) — три ланки: федеративний бюджет, бюджети членів федерації (штатів, земель, республік) та місцеві бюджети. Різноманітністю відрізняється і система місцевих бюджетів, що відповідає адміністративно-територіальному поділу відповідної країни.

Україна як унітарна держава має дворівневу бюджетну систему, яка складається з двох рівнів: державного бюджету та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Прийняття Бюджетного кодексу в 2001 році, в потім його подальше реформування у 2010 році створило правове підґрунтя для удосконалення бюджетної системи України на всіх рівнях, забезпечення її стабільності та інвестиційної привабливості.

Структура Бюджетного кодексу України подана на рис. 4.4.

Структура Бюджетного кодексу України

Рис. 4.4. Структура Бюджетного кодексу України

Функціонування бюджетних відносин в Україні базується на основі законодавчо-нормативних актів, які перелічені у статті 4 Бюджетного кодексу України: Конституції України; Бюджетному кодексі; законах про Державний бюджет України на поточний рік; інших законах, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України; нормативно-правових актах центральних органів виконавчої влади; рішеннях органів влади АРК, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Конституція регулює такі питання функціонування бюджетної системи, як: механізм прийняття законів; основні бюджетні положення; повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування в організації бюджетного процесу.

У відповідності до вимог статті 95 Конституції України щодо справедливості і неупередженості розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами Бюджетним кодексом України визначено основні засади бюджетної системи України, які включають:

  • 1) відокремлення видів бюджетів, що створюються в даній країні;
  • 2) встановлення принципів побудови бюджетної системи;
  • 3) розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
  • 4) визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами.

Теоретично можливі три варіанти відокремлення видів бюджетів: а) створення єдиного бюджету для всієї країни; б) створення окремих регіональних бюджетів; в) створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих і децентралізованих видів бюджетів.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Україна змінила принципи побудови державного бюджету. За часів входження України в Союз PCP державний бюджет України об'єднував у собі республіканський бюджет, бюджети областей та міст Києва та Севастополя, тобто представляв собою сукупність усіх бюджетів.

На сьогодні, у відповідності з статтею 2 Закону України "Про бюджетну систему України" сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Зведений бюджет не затверджується Верховною Радою України, а використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Кожний з видів бюджетів, які існують в Україні, затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.

Зведеними бюджетами в Україні є: Державний бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим; бюджети областей; бюджети районів; бюджети міст, які мають районний поділ. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Бюджет міста, який має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетний устрій в Україні ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджетної системи забезпечується існуванням єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується також єдиною правовою базою; єдиною бюджетною класифікацією; єдністю форм бюджетної документації, що встановлюються Міністерством фінансів України; наданням статистичної і бюджетної інформації для зведених бюджетів усіх рівнів; єдиною грошовою системою в державі; на взаємодії бюджетних ланок усіх рівнів. Єдність бюджетної системи дозволяє проведення єдиної фінансової, в тому числі податкової політики.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків, які на підставі законодавства включаються в нього і за рахунок яких мають покриватися всі витрати, що фінансуються з нього.

Принцип достовірності - це формування бюджету на реальних показниках, науково обґрунтованих нормативах та відображення у звіті про виконання бюджету, тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банку. Але в нашій бюджетній системі - це принцип майбутнього, бо стан економіки поки що не дає можливості формування бюджету на реальних показниках.

Принцип гласності означає обов'язково відкритий розгляд бюджетів усіх рівнів на сесіях представницьких органів - Верховній Раді України і на радах місцевих органів самоврядування. Друга частина цього принципу—публічність, тобто обов'язкове обнародування бюджетних матеріалів.

Принцип наочності передбачає відображення показників бюджетів у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України.

Велике правове значення в бюджетному устрою кожної держави має принцип спеціалізації показників доходів і видатків бюджетів, який полягає у конкретному визначенні розмірів доходів за джерелами утворення і видатків за їх призначенням.

Основними передумовами формування та розвитку міжбюджетних відносин в Україні, що пов'язані із запровадженням інститутів виконавчої влади та місцевого самоврядування, стали:

  • - роздержавлення місцевих рад;
  • - визнання принципу їх правової, організаційної та фінансової автономії;
  • - скасування принципів підпорядкованості в системі місцевих рад;
  • - запровадження "вертикалі" виконавчої влади в Україні;
  • - запровадження нової низової ланки в системі місцевого самоврядування територіальної громади;
  • - розмежування функцій, повноважень, сфер відповідальності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
  • - визначення особливого статусу столиці України м. Києва та Автономної Республіки Крим;
  • - встановлення державного та адміністративно-територіального устрою України.

Розглянемо повноваження державних органів влади у процесі реалізації бюджетних відносин згідно зі статтею 85 Конституції України: І) До повноважень Верховної Ради належить: прийняття законів;

  • - затвердження Державного бюджету України, внесення змін до нього, контроль за виконанням, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
  • - затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довколишнього середовища;
  • - розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності КМУ;
  • - затвердження рішень про наданім позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям; а також про одержання від іноземних держав та міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;
  • - призначення (звільнення) на посади умови та інших членів Рахункової палати. 2) Повноваження Президента України включають (ст. 1 Об Конституції):
  • - звернення з посланнями до народу, зі щорічними і позачерговими насланнями до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище країни;
  • - призначення за згодою Верховної Ради Прем'єр-міністра України та припинення його повноважень на цій посаді;
  • - призначення за поданням Прем'єр-міністра, членів КМУ, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевій державної адміністрацій та припинення їх повноважень на цих посадах;
  • - створення, реорганізація та ліквідація за поданням Прем'єр-міністра, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, що передбачені па їх утримання;
  • - скасування актів КМУ та актів Ради міністрів АРК;
  • - створення у межах коштів, які передбачені у державному бюджеті, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб; У підписання законів, що прийняті Верховною Радою;
  • - накладання вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд.
  • 3) Повноваження Кабінету Міністрів - вищого органу виконавчої влади, який відповідальний перед Президентом та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді (ст. 116 Конституції}:
    • - забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики, виконання Конституції і законів;
    • - забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
    • - розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку;
    • - розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою державного бюджету, подає Верховній Раді звіт про його виконання;
    • - спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади;
    • - в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ст. 117 Конституції).
  • 4) Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. їх склад формують голови місцевих адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом за поданням КМУ При здійсненні своїх повноважень вони відповідальні перед Президентом і КМУ, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів; земля і природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово їх підтримує. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

 
<<   ЗМІСТ   >>