Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Міжнародні фінанси

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Міжнародний форфейтинг

Форфейтинг (франц. a forfait - цілком, загальною сумою) - купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфейтером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення.

Компанія, яка здійснює купівлю боргових зобов'язань без регресу на експортера, має назву форфейтингової компанії чи форфейтера.

Форфейтингово операція - купівля експортних вимог форфейтером (банком або спеціалізованою фінансовою компанією) з виключенням права регресу на експортера (форфейтиста) у випадку несплати.

Форфейтинг застосовується у фінансових операціях - з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань, в експортних операціях для сприяння надходженню готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцеві.

Купівля торговельних зобов'язань призначається на певну дату, але без права повернення (регресу) до попереднього власника.

Форфейтер надає фінансове забезпечення для покупців, які перебувають за кордоном, і негайно розраховується з експортером без права обороту. Імпортер повинен надати простий вексель з гарантією банку. Експортер продає його форфейтинговому банку зі знижкою, яка найчастіше базується на домінуючій на даний момент процентній ставці. Форфейтер бере на себе всі політичні та комерційні ризики.

Форфейтування доповнює традиційні методи кредитування зовнішньої торгівлі і державне страхування експортних кредитів, вагу боржникам з країн з високим міжнародним рейтингом. На початку Форфейтування використовувалося для першокласних експортних операцій і при поставці заводів "під ключ", а в сучасних умовах - для кредитування експорту обладнання, сировини, товарів широкого вжитку.

Форфейтинговими інструментами є вексель та інші боргові та товарні документи, що виникають із товарних поставок.

На відміну від традиційного обліку, векселі форфейтування застосовуються:

  • o у разі поставки обладнання на великі суми (мінімальна сума -250 тис. дол.);
  • o за умови надання тривалої відстрочки - платежу від 6 місяців до 5-7 років (понад традиційні 90-180 днів);
  • o якщо вексель містить гарантію чи аваль першокласного банку, які необхідні для переобліку векселів.

Форфейтування використовується для мобілізації капіталів на середній термін кредитно-фінансовими установами на вторинному ринку шляхом перерахунку експортних векселів, термін яких ще не закінчився. Цей ринок дістав назву "а форфе". Для роботи на вторинному ринку банки створюють дочірні форфейт-інститути. Учасники ринку "а форфе" (форфейтування) - форфейт-інституції і банки - укладають угоди переважно по телефону з наступним підтвердженням.

Організацію форфейтингової операції відображено на рис. 11.6.

Організація форфейтингової операції:

Рисунок 11.6. Організація форфейтингової операції:

  • 1 - між експортером та імпортером укладається угода з установленим терміном платежу;
  • 2 - експортер звертається у форфейт-компанію, яка визначає умови операції;
  • 3 - імпортер виписує комерційний вексель і а вал юс його;
  • 4 - векселі, що індосовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру;
  • 5- експортер індосус векселі і продає їх форфейт-компанії на первинному ринку документів без права регресу;
  • 6 - експортер отримує інвалютну виручку;
  • 7 - форфейтингова компанія індосус векселі і перепродає їх на вторинному ринку, що представлений спеціалізованими фінансовими установами з форфейтування в Цюріху, Люксембурзі, Лондоні, Парижі тощо;
  • 8 - форфейт-компанія подає імпортеру вексель до оплати;
  • 9- імпортер через свій банк оплачує наданий вексель в обумовлений строк.

Переваги, що дає форфейтування експортеру:

  • o поліпшення позиції експортера з ліквідності, тому що фірма негайно отримує готівку;
  • o експортер звільняється від валютних, кредитних і процентних ризиків;
  • o зменшуються довгострокові вимоги у балансі фірми, що сприяє зростанню її кредитоспроможності;
  • o знімається необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів;
  • o форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту чи на інший кредит, що надається банком.

Недоліки форфейтингу:

1. Висока вартість: ставка з форфейтування значно вища звичайних ставок за кредитами, тому що форфейтер бере на себе ризики.

Витрати з форфейтингу складаються з:

  • o витрат на отримання банківської гарантії чи авалю за векселем;
  • o ризикової премії за політичний ризик;
  • o витрат на мобілізацію грошових коштів, що залежать від ставок процентів на євроринку;
  • o управлінських витрат;
  • o комісії форфейтера, що становить різницю в часі між укладанням угоди і наданням документів.

Отже, облікова ставка може досягати 10 % річних і вище, залежно від ризику країни. Але на відміну від інших експортних кредитів, форфейтингова форма кредитування не включає страхових премій і банківських зборів за організацію й управління кредитом.

2. Труднощі для експортера у пошуку банку, який би бажав діяти як форфейтер.

Для форфейтування експортних вимог необхідно виконувати такі умови:

  • 1) експортна вимога має бути зворотною і безумовною;
  • 2) векселі повинні бути простими на імпортера;
  • 3) на векселі має бути аваль банку країни покупця, інші вимоги повинні супроводжуватися банківською гарантією;
  • 4) у разі сумніву щодо платоспроможності імпортера форфейтер може вимагати аваль чи гарантію банку третьої країни;
  • 5) експортер може бути звільнений від відповідальності за векселем. У даному разі на простому векселі ставиться помітка "Без регресу" чи "Без зобов'язань", до переказного векселя в деяких випадках додається спеціальний документ про звільнення експортера від відповідальності.

Форфейтування відрізняється від лізингу простотою документального оформлення, відсутністю права регресу (тобто експортер не несе ризику неплатежу імпортера).

На відміну від експортного факторингу, форфейтування мас ширшу сферу покриття ризиків (неплатежу, непереказу, валютного ризику). Форфейт-інституції, ураховуючи ризик неплатежу з боку імпортера, здійснюють хеджування з метою його мінімізації. Нижче наведено порівняльну характеристику факторингу і форфейтингу (табл. 11.1).

Таблиця 11.1. Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу

Критерій порівняння

Факторинг

Форфейтинг

За строками

Приймаються вимоги строком до одного року

Приймаються довгострокові векселі (строком понад один рік)

За сумою

Відсутні обмеження

Великі суми (від 500 тис. дол. США і більше)

За сферою обігу

Переважно на внутрішньому ринку

Переважно в операціях

За обліком ризиків

Можливий регрес вимог експортера

Без регресу на покупця

За валютою

Широке коло валют

Тільки у вільно конвертованій валюті

Додаткові гаранти

Вимагаються не завжди

Обов'язковий банківський аваль

 
<<   ЗМІСТ   >>