Повна версія

Головна arrow Туризм arrow Організація готельного господарства

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Освітленість

При поганій освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість, погіршення зору, знижується продуктив­ність праці. У приміщеннях повинне бути природне (не менш одно­го вікна) і штучне освітлення, що забезпечує освітленість цілодобо­во при лампах розжарювання - 100 лк (у люменах), при люмінесце­нтних лампах - 200 лк, у коридорах - природне або штучне освіт­лення. Кожне робоче місце повинне бути досить освітлене, але осві­тлення при цьому неповинне справляти сліпучої дії. Штучне освіт­лення може бути загальним, місцевим і комбінованим. Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається. Іс­нує також аварійне освітлення на випадок евакуації.

Таблиця 10.4. Нормативи виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

Вид трудової діяльнос­ті

Рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах з серединами геометричними час­тотами, Гц

Рівень звуку в дБа

31,5

63

125

250

500

1000

2000

4000

8000

1. Творча активність, ке­рівна робота з підвище­ними вимогами, наукова діяльність, конструю­вання, викладання, про­екти о-конструкторські бюро, програмування на OEM.

86

71

61

54

49

45

42

40

38

50

2.Висококваліфікована робота, вимірювання та аналітична робота в ла­бораторіях.

93

79

70

63

58

55

52

50

49

60

3. Робота, що виконуєть­ся з вказівками та акус­тичними сигналами. Приміщення диспетчер­ських служб, машинопи­сних бюро.

96

83

74

68

63

60

57

55

54

65

4. Робочі місця за пуль­тами у кабінах нагляду та дистанційного управ­ління без мовного зв'язку. Приміщення ла­бораторій з шумним устаткуванням.

  • 10
  • 3

91

83

77

73

70

68

66

64

75

5. Постійні робочі місця у виробничих примі­щеннях та на території підприємств.

  • 10
  • 7

95

87

82

78

75

73

71

69

80

Виробниче освітлення

За своєю природою світло - це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10-9 м).

Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супрово­джують зорове сприйняття.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід врахову­вати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Діючи на око, випромінювання, що мають різну довжину хвилі, ви­кликають відчуття того або іншого кольору. Межі довжини хвиль при колірних смугах наступні:

фіолетовий - 380-450 нм;

синій - 450-480 нм;

зелений - 510-550 нм;

жовтий - 575-585 нм;

оранжевий - 585-620 нм;

червоний - 620-760 нм.

Для ока людини найбільш відчутним є жовто-зелене випромі­нювання із довжиною хвилі 555 нм. Спектральний склад світла впли­ває на продуктивність праці та психічний стан людини. Так, якщо про­дуктивність людини при природному освітленні прийняти за 100%, то при червоному та оранжевому освітленні (довжина хвилі 600...760 нм) вона становить лише 76%. При надмірній яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутися засліплення робітника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість ото­чуючих предметів призводять до частої преадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, - до швидкого стомлення ор­ганів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються, краще фарбува­ти в кольори з коефіцієнтом відбивання 0,4-0,6, і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:

природне - освітлення приміщень світлом неба (прямим або ві­дбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огоро­джу вальних конструкціях;

штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщень, які не мають природного освітлення;

суміщене - одночасне поєднання природного і штучного освіт­лення.

Основним документом, який регламентує норми освітлення, є ДБН.В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення". Норми поши­рюються на проектування освітлення територій, приміщень нових та існуючих, що підлягають реконструкції, будівель і споруд різно­го призначення, місць виконання робіт на відкритих просторах, те­риторій промислових та сільськогосподарських підприємств, заліз­ничних колій площ підприємств, зовнішнього освітлення міст, посе­лень та сільських населених пунктів. Проектування пристроїв місце­вого освітлення, які постачаються комплектно зі станками, маши­нами і виробничими меблями, слід також виконувати відповідно до цих норм.

ДБН.В.2.5-28-2006 не поширюються на проектування освітлен­ня підземних виробок, морських і річкових портів, аеродромів, заліз­ничних станцій та їх колій, спортивних споруд, лікувально-профілактичних закладів, приміщень для зберігання сільськогос­подарської продукції, розміщення рослин, тварин, птиці, а також на проектування спеціального технологічного і охоронного освіт­лення при застосуванні технічних засобів охорони.

На базі цих норм розробляються галузеві норми освітлення, які враховують специфічні особливості технологічного процесу і будівельних рішень будівель і споруд галузі, які погоджуються і за­тверджуються відповідно до чинного порядку.

В залежності від характеристики зорової роботи (від об'єкта розрізнення) встановлено 8 розрядів зорової роботи, а саме:

І-найвищої точності;

II- дуже високої точності;

III- високої точності; IV-середньої точності; V- малої точності;

VI - груба (дуже малої точності);

VII- робота з матеріалами, які світяться і виробами в гарячих цехах;

VIII - загальне спостереження за ходом виробничого процесу В нормах наведені вимоги та допустимі значення освітлення для приміщень промислових підприємств:

  • - для штучного освітлення при системі комбінованого і загаль­ного освітлення;
  • - природного освітлення (значення коефіцієнта природної освітленості (КПО) при природному
  • - освітленні (верхньому та боковому) та суміщеному (при верх­ньому або комбінованому освітленні
  • - та при боковому);
  • - допустимі показники освітленості і коефіцієнта пульсації освітленості.

Нормовані показники освітлення загальнопромислових громад­ських, житлових приміщень і допоміжних споруд визначаються ста­ндартом "Природне та штучне освітлення" (додаток И ДБН.В.2.5-28-2006).

Штучне і суміщене освітлення слід проектувати з урахуванням вимог до ультрафіолетового випромінювання згідно з чинними нор­мативними документами, затвердженими МОЗ України.

Природне освітлення

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно ма­ти, як правило, природне освітлення. Без природного освітлення допускається проектування приміщень, які визначені державними будівельними нормами на проектування будинків і споруд, норма­тивними документами з будівельного проектування будинків і спо­руд окремих галузей промисловості, затвердженими в установленому порядку, а також приміщення, розміщення яких дозволено в підва­льних поверхах будинків.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіно­ване (верхнє і бокове).

Бокове природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення - природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи, у місцях перепаду висот будинку.

Комбіноване природне освітлення - поєднання верхнього і бо­кового природного освітлення.

Нормоване значення КПО, еN, для будинків, розташованих в різних районах, слід визначати за формулою:

еn = еn o mn

де еn - значення КПО за таблицями І і 2 ДБН.В.2.5-28-2006; mn - коефіцієнт світлового клімату наведено в таблиці 10.5; n- номер групи забезпеченості природним світлом за таблицею 10.5.

Таблиця 10.5. Коефіцієнт світлового клімату

Світлові прорізи

Орієнтація сві­тлових прорізів за сторонами горизонту

Коефіцієнт світлового клімату

Автономна рес­публіка Крим, Одеська обл..

Решта території України

В зовнішніх стінах будинків

ПН

0,85

0,90

ПНС, ПНЗ

0,85

0,90

З, С

0,80

0,85

ПДС, ПДЗ

0,80

0,85

ПД

0,75

0,85

В прямокутних і трапецієподібних ліхтарях

ПН-ПД

0,80

0,80

ПНС-ПДЗ

ПДЗ-ПНЗ

0,75

0,80

С-3

0,70

0,75

В ліхтарях типу "Шед"

ПН

0,80

0,80

В зенітних ліхта­рях

-

0,70

0,80

Примітка. ПН - північ; ПНС - північ-захід; С - схід; 3 - захід; ПН-ПД - північ-південь; С-3 - схід-захід; ПД - південь; ПД - південь-схід; ПДЗ - південь-захід

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) - відношення при­родної освітленості, яка створюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відби­вання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освіт­леності, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках

При двосторонньому боковому освітленні приміщень різного призначення нормоване значення КПО повинно бути забезпечено в розрахунковій точці в центрі приміщення на перетині вертикальної площини характерного розрізу і робочої поверхні.

У виробничих приміщеннях глибиною до 6 м при односторон­ньому боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні на відстані 1 м від стіни або лінії максимального заглиблення зони, найбільше віддале­ної від світлових прорізів.

У великогабаритних виробничих приміщеннях глибиною бі­льше ніж 6 м при боковому освітленні нормується мінімальне зна­чення КПО в точці на умовній робочій поверхні, віддаленій від сві­тлових прорізів:

  • - на 1,5 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зорової роботи І - IV розрядів;
  • - на 2 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зо­рової роботи V - VII розрядів;
  • - на 3 м висоти від підлоги до верху світлових прорізів для зо­рової роботи VIII розряду.

При верхньому або комбінованому природному освітленні приміщень різного призначення нормується середнє значення КПО в точках, розташованих на перетині вертикальної площини характер­ного розрізу приміщення і умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша і остання точки приймаються на відстані І м від поверхні стін (перегородок) або осі колон.

Допускається розподілення приміщень на зони з боковим освіт­ленням (зони, які примикають до зовнішніх стін з вікнами) і зони з верхнім освітленням. Нормування та розрахунок природного освіт­лення в кожній зоні проводиться незалежно одне від одного.

У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів слід використовувати суміщене освітлення. Допускається застосову­вати верхнє природне освітлення у велико прогонових складальних

Коефіцієнт світлового клімату цехах, де роботи виконуються в значній частині об'єму приміщення на різних рівнях підлоги і на різноорієнтованих у просторі робочих поверхнях. При цьому нормовані значення КПО приймаються для розрядів І, II, III відповідно 10; 7; 5%.

Розрахунок КПО проводиться з урахуванням середньозваже­них коефіцієнтів відбивання внутрішніх поверхонь приміщень без урахування меблів, устаткування, озеленення та інших предметів, що затіняють, а також при 100 % використанні світло прозорих за­повнень у світло прорізах. Розрахункові значення КПО слід округ­ляти до десятих часток.

Розрахункові значення середньозваженого коефіцієнта відби­вання внутрішніх поверхонь приміщення слід приймати 0,5 в гро­мадських, 0,4 в житлових і 0,3 у виробничих приміщеннях.

При розрахунку природного освітлення приміщень в умовах існуючої забудови слід приймати коефіцієнт відбивання будівель­них і облицювальних матеріалів для фасадів протилежних будинків (без засклених прорізів фасаду).

Суміщене освітлення

Суміщене освітлення приміщень виробничих будинків слід передбачати:

  • - для виробничих приміщень, в яких виконуються роботи І-ІІІ розрядів;
  • - для виробничих та інших приміщень у випадках, коли за умов технології, організації виробництва або клімату в місці будів­ництва необхідні об'ємно-планувальні рішення, які не дозволяють забезпечити нормоване значення КПО (багатоповерхові будинки великої ширини тощо), а також у випадках, коли техніко-економічна доцільність суміщеного освітлення порівняно з приро­дним підтверджена відповідними розрахунками; відповідно до но­рмативних документів з будівельного проектування будинків і спо­руд окремих галузей промисловості, затверджених в установленому порядку.

Суміщене освітлення приміщень житлових, громадських і до­поміжних будинків допускається передбачати у випадках, коли це потрібно за умов вибору раціональних об'ємно-планувальних рі­шень за винятком житлових кімнат та кухонь житлових будинків і гуртожитків, віталень і номерів готелів, спальних приміщень сана­торіїв і будинків відпочинку, групових і гральних дитячих дошкіль­них закладів, палат лікувально-профілактичних установ.

Загальне (незалежно від прийнятої системи освітлення) штуч­не освітлення виробничих приміщень, призначених для постійного перебування людей, повинно забезпечуватися розрядними джере­лами світла.

Застосування ламп розжарювання допускається в окремих ви­падках, коли за умов технологи, середовища або вимог до оформ­лення інтер'єру використання розрядних джерел світла неможливе або недоцільне.

Нормовані значення КПО для виробничих приміщень повинні прийматися як для суміщеного освітлення за таблицею 1 та додат­ком И ДБН.В.2.5-28-2006 загального стандарту "Природне та шту­чне освітлення".

Для виробничих приміщень нормовані значення КПО наведено в таблиці 10.6.

Штучне освітлення

Штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, охоронне, чергове. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

Таблиця 10.6. Нормовані значення КПО

Розряд зорової роботи

Найменше нормоване значення КПО %, при суміщеному освітленні

при верхньому або комбіно­ваному освітленні

при боковому осві­тленні

І

3

1,2

II

2,5

1

ІІІ

2

0,7

IV

1,5

0,5

V

1

0,3

VI

0,7

0,2

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщен­нях і в місцях виконання робіт поза будинками.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення вздовж межі території, що охороняється.

Чергове освітлення - освітлення за відсутності основного ро­бочого процесу.

Для загального штучного освітлення приміщень слід викорис­товувати, як правило, розрядні джерела світла, віддаючи перевагу за однакової потужності джерелам світла з найбільшою світловою віддачею і строком служби.

Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення примі­щень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі непо­винна бути менше значень, наведених у таблиці 10.7.

Нормовані характеристики освітлення в приміщеннях і ззо­вні будинків може забезпечуватись як світильниками робочого освітлення, так і спільним з ним освітленням світильниками безпе­ки і (або) евакуаційного освітлення.

Таблиця 10.7. Світлова віддача джерел світла для штучного освітлення приміщень при мінімально допустимих індексах кольоропередачі

Тип джерела світла

Світлова віддача, лм/Вт, не менше, лри міні­мально допустимих індексах кольоропередачі

R>80

R>60

R>45

R>25

R<25

Люмінесцентні лампи

65

75

Компактні люмінесцентні лампи

70

-

Металогалогенні лампи

75

90

Дугові ртутні лампи

- .

-

55

Натрієві лампи високого тиску

-

75

100

Лампи розжарювання

-

-

7

Для освітлення приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп розжа­рювання для загального освітлення допускається тільки у випад­ках неможливості або техніко-економічної недоцільності викорис­тання розрядних ламп.

Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, ре­комендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні.

Нормовані значення КПО

Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозволяється.

Основні вимоги до виробничого освітлення. Для створення сприятливих умов зорової роботи освітлення робочих приміщень повинно задовольняти таким умовам:

  • - рівень освітленості робочих поверхонь має відповідати гі­гієнічним нормам для даного виду роботи;
  • - мають бути забезпечені рівномірність та часова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсут­ність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих);
  • - у полі зору предмета неповинна бути сліпучого блиску;
  • - штучне світло, що використовується на підприємствах, за своїм спектральним складом має наближатися до природного;
  • - не створювати небезпечних та шкідливих факторів (небез­пеку ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпечність);
  • - бути надійним, простим в експлуатації та економічним.
 
<<   ЗМІСТ   >>