Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Бюджетна система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Розмежування видатків між бюджетами

Видатки, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язані з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України щодо забезпечення конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності та недоторканності України, незалежного судочинства, економічної та інформаційної безпеки, а також інших функцій, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.

Але Бюджетним кодексом виділені видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню.

Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Право на здійснення видатків державою може бути передано Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування разом з відповідними коштами (фінансовими ресурсами).

Фінансові ресурси можуть бути передані з державного бюджету іншим бюджетам шляхом закріплення за цими бюджетами загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також шляхом надання коштів у вигляді трансфертів. При цьому обсяги фінансових ресурсів, що передаються, мають бути достатніми для фінансування переданих повноважень та функцій.

Обсяг повноважень, що передаються державою на виконання органам Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, має бути врахований при плануванні обсягів коштів, що передаватимуться з державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Процес виконання видатків на будь-які повноваження має бути чітким та прозорим. Для цього необхідно дотримуватися на етапі планування бюджетів чіткого розподілу видатків між бюджетами.

Визначальною умовою, згідно з якою Кодекс у ч. 1 ст. 86 регламентує розмежування видів видатків між бюджетами (передбачених п. 2 і 3 ч. 1 ст. 82), є принцип субсидіарності. Відповідно до цього принципу розподіл видів видатків між бюджетами має забезпечувати максимальне наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача. Реалізація цього принципу поєднується з вимогою забезпечення повноти надання гарантованих послуг за критеріями розмежування видатків, згідно з якими види видатків на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів поділяються на три групи:

  • 1) перша група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів. Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань, що створюються згідно із законом.
  • 2) друга група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують надання основних гарантованих послуг для всіх громадян України. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів.
  • 3) третя група — видатки на функціонування бюджетних установ та реалізацію заходів, які забезпечують гарантовані послуги для окремих категорій громадян, або реалізацію програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

За рахунок Державного бюджету України здійснюються видатки, пов'язані з виконанням найважливіших функцій держави, визначених Конституцією України, а також інших функцій, які не можуть бути передані на виконання органам місцевого самоврядування. До таких видатків належать:

  • 1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави, територіальної цілісності, недоторканності України та суверенітету;
  • 2) видатки на забезпечення громадського порядку, безпеки та судової влади;
  • 3) видатки на економічну діяльність держави, які мають загальнодержавне значення;
  • 4) видатки на утримання установ та закладів соціально-культурної сфери, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій;
  • 5) інші видатки, які згідно з Кодексом не можуть бути передані на виконання органам Автономної Республіки Крим та органам місцевого самоврядування.

Так, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на:

  • 1) державне управління: законодавчу владу; виконавчу владу; Президента України;
  • 2) судову владу;
  • 3) міжнародну діяльність;
  • 4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні наукові та інформаційні зв'язки державного значення;
  • 5) національну оборону (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення);
  • 6) правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення і територій;
  • 7) освіту:
    • д) загальну середню освіту: спеціалізовані школи (у тому числі школи-інтернати) державної власності; загальноосвітні школи соціальної реабілітації;
    • б) професійно-технічну освіту, вищу освіту та післядипломну освіту (на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах державної власності);
    • в) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної роботи з дітьми;
    • г) інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій;
  • 8) охорону здоров'я:
    • а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції);
    • б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані поліклініки);
    • в) санаторно-реабілітаційну допомогу;
    • г) санітарно-епідеміологічний нагляд (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи боротьби з епідеміями);

ґ) інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

  • 9) соціальний захист та соціальне забезпечення:
    • а) виплату пенсій військовослужбовцям; сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків за окремі категорії осіб, передбачені законом; виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, пенсій за особливі заслуги перед Україною, встановлених законом;
    • б) державні програми соціальної допомоги;
    • в) державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;
    • г) державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

ґ) державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

  • д) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;
  • е) забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

є) інші програми в галузі соціального захисту та соціального забезпечення, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністром України;

  • 10) культуру і мистецтво:
    • а) державні культурно-освітні програми (національні та державні бібліотеки, музеї і виставки національного значення, заповідники національного значення, міжнародні культурні зв'язки, державні культурно-освітні заходи);
    • б) державні театрально-видовищні програми (національні театри, національні філармонії, національні та державні музичні колективи і ансамблі та інші заклади і заходи мистецтва);
    • в) державну підтримку громадських організацій культури і мистецтва, що мають статус національних;
    • г) державні програми розвитку кінематографії; г) державну архівну справу;
  • 11) державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;
  • 12) фізичну культуру і спорт:
    • а) державні програми підготовки резерву і складу національних збірних команд та забезпечення їх участі у змаганнях державного і міжнародного значення;
    • б) державні програми з розвитку фізичної культури, спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів;
    • в) державні програми фізкультурно-спортивної спрямованості;
  • 13) державні програми підтримки регіонального розвитку та пріоритетних галузей економіки;
  • 14) програми реставрації пам'яток архітектури, спорудження (створення) пам'ятників і монументів державного значення;
  • 15) державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв'язку, телекомунікацій та інформатики;
  • 16) державні інвестиційні програми (проекти);
  • 17) державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;
  • 18) створення та поповнення державних запасів і резервів;
  • 19) обслуговування державного боргу;
  • 20) проведення виборів у випадках, передбачених законом, та всеукраїнських референдумів;
  • 21) інші програми, які мають виключно державне значення.

Інші видатки здійснюються з місцевих бюджетів різних рівнів. Статтями 88-91 Бюджетного кодексу України встановлено розподіл видатків міжобласними, районними, міськими та селищними бюджетами.

Бюджетний кодекс України містить перелік видатків місцевих бюджетів різних рівнів в залежності від того, чи враховуються ці видатки при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Якщо видатки місцевого бюджету вказано як такі, що не враховуються при визначені обсягу міжбюджетних трансфертів, це означає, що вони мають бути профінансовані лише за рахунок власних надходжень до місцевих бюджетів.

Перелік встановлених у Кодексі видатків місцевих бюджетів не є вичерпним і може бути розширений відповідно видатками на інші програми, пов'язані з виконанням власних повноважень, які можуть затверджуватися відповідною радою згідно із законом. Відповідно до принципу самостійності бюджетів це означає, що місцеві ради мають право встановлювати своїми рішеннями види таких додаткових місцевих програм і обсяги їх фінансування. У цих випадках відповідні видатки мають здійснюватися також виключно за рахунок власних надходжень до відповідних місцевих бюджетів, а не за рахунок трансфертів з державного бюджету.

Видатки бюджету, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, визначаються на основі розрахунку фінансового нормативу бюджетної забезпеченості.

Бюджетний кодекс визначає фінансовий норматив бюджетної забезпеченості як гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Від величини фінансового нормативу залежить розрахунковий обсяг видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Ці нормативи розраховуються у вартісному вираженні в розрахунку на одного жителя або споживача послуги, виходячи з загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовуються на реалізацію бюджетних програм.

Фінансові нормативи застосовуються при плануванні для таких видів видатків бюджету:

  • - державне управління (на одного жителя адміністративно-територіальної одиниці та на одну нормативну штатну одиницю);
  • - освіта (на одного користувача послуги), з диференціацією для різних типів закладів;
  • - охорона здоров'я (на одного жителя адміністративно-територіальної одиниці); соціальний захист і соціальне забезпечення (на одного користувача послуги);
  • - культура і мистецтво (на одного жителя адміністративно-територіально? одиниці);
  • - фізична культура і спорт (на одного жителя адміністративно-територіальної одиниці).

Загальний обсяг фінансових ресурсів за кожним видом видатків, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, розраховується на підставі державних соціальних стандартів і нормативів, які встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами [7].

ГЛОСАРІЙ

Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Видатки розвитку - це видатки бюджетів на фінансове забезпечення наукової, інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансове забезпечення капітальних вкладень виробничого й невиробничого призначення; фінансове забезпечення структурної перебудови економіки; інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Видатки споживання - це частина видатків бюджету, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування, бюджетних установ, поточні міжбюджетні трансферти та видатки на фінансове забезпечення заходів соціального захисту населення й соціально-культурної сфери, а також інші видатки, не внесені до видатків розвитку й нерозподілених видатків.

Державні видатки — це грошові відносини, які виникають на кінцевій стадії розподільчого процесу в зв'язку з використанням фондів фінансових ресурсів суб'єктів економічних відносин з метою фінансування основних витрат розширеного відтворення та задоволення інших потреб.

Дотація вирівнювання — міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

Захищені видатки-це видатки загального фонду бюджету, які не підлягають зміні при виконанні бюджету, навіть у разі збільшення дефіциту, яке обов'язково спричинить скорочення видатків, затверджених у державному або місцевому бюджеті.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання з певною метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Таємні видатки - це видатки, пов'язані з державною таємницею. Державний бюджет України містить пояснення всіх видатків, за винятком таємних. Таємні видатки, пов'язані з діяльністю органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Фінансування бюджетних видатків - це врегульоване нормами права виділення коштів із відповідних фондів для забезпечення виконання завдань і функцій органів державної влади й місцевого самоврядування з метою задоволення потреб держави, що здійснюється на відповідних принципах.

Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - це гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій як, здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів

 
<<   ЗМІСТ   >>