Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Бюджетна система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Державна кредитна історія періоду економічного піднесення національної економіки

Державна кредитна історія другого періоду — періоду економічного піднесення національної економіки. Цей період розпочався в 2000-2001 pp., коли намітилось помірне зростання ВВП, завершилось організаційне вирішення проблемних питань становлення національної системи міжнародних кредитних відносин та внутрішнього запозичення коштів, управління та обслуговування державного боргу, а загальна змістовність фінансової (і боргової в тому числі) політики в Україні набула системного виразу.

Найбільш важливим звершенням цього періоду є зміцнення фінансових інститутів держави, належний (з врахуванням світового досвіду) розвиток фінансового механізму їх функціонування, що дозволило реалізувати їх потенціал у таких аспектах: використання коштів державних запозичень як дієвого важелю державного впливу на динаміку розвитку національної економіки і регулятора грошово-кредитної сфери (обсяги грошової маси, оптимальної структуризації грошових агрегатів, регуляційної функції процентних ставок в економіці); покриття дефіциту зведеного (національного) бюджету та оптимізація параметрів бюджетної і податкової системи (шляхом планомірно-керованого включення запозичених коштів у доходи бюджету та вилучення із нього коштів на погашення та обслуговування державного боргу); регулювання динаміки обмінного валютного курсу гривні та обсягу золотовалютних резервів (як чинників стабілізації обмінного курсу гривні та платіжного балансу країни) тощо.

Одночасно із цим вдосконалювався механізм боргових відносин, інструментів їх регулювання та процедур здійснення, що сприяло посиленню керованості структуризації боргових зобов'язань у відповідності із особливостями конкретних видів і умов запозичень та їх узгодженості з інтересами кредитора і позичальника.

В цілому кредитну історію України в період економічного піднесення національної економіки, що розпочався у 2000 р. доцільно розділити на два етапи: 2000-2005 рр. і 2006-2011 рр. Це зумовлено відмінностями державної кредитної політики: на першому етапі (в 2000-2005 рр.) в Україні спостерігалось своєрідне протиборство двох підходів щодо кредитної політики держави в майбутньому перспективному періоді. Воно проявлялось у визнанні провідними політичними силами країни обмеженості запобігання до кредитів взагалі (за концепцією розвитку на власній основі без залежності від кредиторів), та за поміркованості кредитної політики із оптимальним співвідношенням у складі кредитів внутрішніх та зовнішніх запозичень зокрема.

На першому етапі державної кредитної Історії періоду економічного піднесення національної економіки (2000-2005 рр.) спостерігалось зменшення сукупного державного боргу (прямого і гарантованого державою). Так у 2000р. обсяг державного і гарантованого боргу зменшився до 14173 млн. дол. США, або до 77023 млн. грн., тобто в доларовому виразі на 31,2 % проти 1996 р. (року введення національної валюти). Слід зазначити, що таке зменшення відбулося в кризовому періоді, адже в 1996-2000 рр. падіння національної економіки ще тільки наближалося до кінця і появилась надія про розвиток економіки на власній основі як саморозвитку суспільного розширеного відтворення.

В послідуючі 2001 і 2002 роки динаміка загального державного і гарантованого державою боргу ще дещо зменшилась проти 2000 р. (відповідно на 3% і 2%). Проте уже у 2003 р. державний борг зріс до 77533 млн. грн. (на 2,4% проти 2000 р.). У наступних роках проявилась тенденція зменшення боргового навантаження на бюджет: у 2005 р. проти попереднього 2004 р. загальна сума державного боргу була зменшена до 79306 млн. грн., або на 7,1%. До речі, у 2005 р. було достроково погашено частину внутрішнього боргу в сумі 5,5 млрд. гри., а НБУ без залучення бюджетних коштів повернув Міжнародному валютному фонду (МВФ) 1,5 млрд. грн. боргу. Девальвація гривні в поточному періоді призвела до зменшення вартості державного боргу в гривневому еквіваленті, ще на 3,3 млрд. грн.

Іншою особливістю, характерною для періоду економічного піднесення після 1999р., яка впливала на державну боргову політику, була позитивна динаміка збільшення обсягу ВВП та доходів зведеного (національного) бюджету.

Динаміка та структура державного та гарантованого державного боргу в 2000-2005 рр. наведено в табл. 2.4.

Із табл. 2.4. видно, що ВВП України за 2000-2005рр. збільшився на 159,5%, а доходи зведеного бюджету зросли в порівнянні з ВВП більш високими темпами, випереджаючи на 13,7 процентних пункти (пл.). За цей час частка розподілу ВВП через бюджет зросла від 28,9 до 30,4% (тобто на 1,5пп.). Істотно збільшився дефіцит бюджету до дефіциту у 2000р. в розмірі 2,0% від доходу бюджету до дефіциту відносно до доходу бюджету в розмірі 5,8%.

Прискорене зростання обсягу дефіциту бюджету зумовлене значною мірою розривом темпів зростання доходів зведеного бюджету, що випереджає на 13,7 пп. темп збільшення ВВП країни. Це є результатом посилення соціалізації бюджету, що відволікає фінансові ресурси із сфери інвестування розвитку економіки. У свою чергу, значна частка (до того ж зростаюча) зовнішнього боргу у складі сукупного державного боргу погребує для обслуговування іноземну валюту, що ускладнює ситуацію. У зв'язку із цим постала необхідність здійснити переорієнтацію структури фінансових джерел покриття бюджетного дефіциту, комбінуючи використання зовнішніх (валютних) запозичень та внутрішніх у національній валюті із застосуванням їх оптимальної пропорції.

Із тал. 12.3. видно, що навіть у профіцитному 2000р. в бюджеті використовувались зовнішні запозичення. Проте співвідношення джерел фінансування дефіциту бюджету з 2001 р. корінним чином змінилось: частка зовнішніх запозичень із 64,1% у 2001р. зменшилась до 10,4%, або на 53,7 пп. Натомість частка внутрішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту зросла від 35,9% у 2001р. до 89,6% у 2005 р., або на 53,7%, тобто внутрішні джерела фінансування дефіциту бюджету стали провідними.

Таблиця 12.3. Динаміка та структура державного та гарантованого державного боргу е 2000-2005 рр., млн. грн.

. Динаміка та структура державного та гарантованого державного боргу е 2000-2005 рр., млн. грн.

Джерело: Розраховано на основі даних статистичних щорічників Державної служби статистики України за відповідні роки та за даними Міністерства фінансів України.

Загальна сума сукупного державного боргу (прямого і гарантованого) за 2000-2005 рр. стабілізувалась в середньорічному розмірі 78311 млн. грн. з незначними відхиленнями від середнього значення (+9,0% у 2004р. і -4,6% у 2001р.). Загальна сума прямого державного боргу зменшилась в аналізованому періоді на 7,2%, причому в його складі частка зовнішнього боргу зросла лише на 6,8% при аналогічнім зменшенні внутрішнього боргу. Натомість загальна сума гарантованого державного боргу зросла майже у 2,3 раза. Посилення контролю за кредитоспроможністю корпорацій-пози-пальників дозволило успішно розширювати надання можливості користуватись їм зовнішніми кредитами для розвитку економіки: обсяг зовнішніх кредитів, гарантованих державою зріс у 5,1 раза.

Частка зовнішніх запозичень у загальній сумі гарантованого державою боргу у аналізованому періоду в середньому становила 70,4 %.

Таким чином, на першому етапі періоду піднесення національної економіки (2000 - 2005 рр.) відбулося зростання основних макроекономічних показників — ВВП та доходів бюджету відповідно 2,6 і 2,7 раза. Проте більш високий темп зростання обсягу доходів бюджету проти ВВП зумовив утримувати сукупний державний борг як один із факторів стабілізації економіки. Заходами державної боргової політики здійснено відносну стабілізацію сукупного державного боргу в середньорічному розрізі 78311 млн. грн. при середньорічній величині ВВП 275 663 млн. грн. Середньорічний обсяг сукупних державних запозичень до ВВП становив 28,4 %. Це відношення зменшилось від 45,3 % у 2000 р. до 18,0 % у 2005 р. Враховуючи ж те, що збільшення внутрішніх запозичень обмежує інвестиційний процес, засобами державної боргової політики було зменшено величину частки внутрішнього боргу у його сукупному обсязі з 34,2 % у 2000 р. до 23,4 % у 2005 р. З переорієнтацією гарантованого державного боргу вітчизняних корпорацій переважно на зарубіжні запозичення, що є в цілому позитивним.

В послідуючі роки (2006- 2011 рр.) позитивний динамізм макроекономічних показників характеризується меншими темпами зростання, ніж на попередньому етапі (табл. 12.4).

Як видно із табл. 12.4., за 2006 - 2011 рр. внутрішній валовий продукт України та доходи зведеного бюджету невпинно зростали до 2008 р., коли відбулася світова фінансова криза, яка нанесла істотні втрати для національної економіки. Так, якщо у 2007 р. проти 2006 р. ВВП зріс на 34,2 %, а доход бюджету на 28,0 %, то у 2008 р. проти 2007р. приріст ВВП зменшився на 2,4 процентних пункти без секвестру (обмеження) затвердженого доходу бюджету. У посткризовому 2009 р. проти 2008 р. обсяг ВВП зменшився на 3,7 %, а доходи бюджету - на 8,4 %. В цілому ж в аналізованому періоді фінансовою політикою забезпечено позитивний динамізм зазначених макроекономічних показників: ВВП збільшився у 2,4 раза, а доход бюджету - у 2,4 раза. Позитивним досягненням, одержаним у другому етапі проти попереднього, є те що темп зростання ВВП став випереджальним проти зростання доходів бюджету, що зміцнює його фіскальну спроможність.

Разом з тим і у 2006 - 2011 рр. бюджет залишається дефіцитним, більш того: обсяг прямого і гарантованого державного боргу за цей час збільшився у 5,6 раза, тобто темп його приросту с більшим ніж у 2 рази, за темп зростання основних макроекономічних показників в Україні.

Серед основних причин високих темпів зростання сукупного державного боргу крім хронічного дефіциту бюджету, с від'ємне сальдо торгового балансу країни, прийняття державою безнадійних запозичень підприємцями під державні гарантії так зване "усуспільнення приватних боргів", неефективне використання позикових ресурсів та стрімке зростання курсів іноземних валют до гривні-з 5,05 за дол. США на початку року до 7,70 грн. за дол. США на кінець 2008р.

Таблиця 12.4. Динаміка та структура державного та гарантованого державного боргу у 2006 - 2011 рр., млн. грн.

Динаміка та структура державного та гарантованого державного боргу у 2006 - 2011 рр., млн. грн.

Джерело. Розраховано на основі даних статистичних щорічників Державної служби статистики України за відповідні роки та за даними Міністерства фінансів України.

Найістотніше зростання сукупного державного боргу відбулося у 2008 р., що було зумовлено загостренням скрути, викликаною світовою фінансовою кризою: всього було залучено 128494 млн. грн. або на 40,4 % більше проти 2007 р. та у 2009 р., коли приріст обсягу державного боргу збільшився ще на 114399 млн. грн., або на 36,0 % проти попереднього року. За результатами 2010 р. спостерігалось уповільнення темпів приросту боргових зобов'язань держави: вони зросли на 40819 млн. грн., або на 9,4 %. У 2011 р. продовжилось зменшення темпу нарощування запозичень - до 23836 млн. грн., або на 5,0 % проти попереднього року.

У 2009 р. сума сукупного державного боргу України в основному зросла внаслідок випуску ОВДП для збільшення статутних капіталів банків та HAK "Нафтогаз України" (44,0 млрд. гри.) та для поповнення Стабілізаційного фонду (4,7 млрд. грн.), отримання другого траншу позики МВФ (36,9 млрд. грн.), отримання першої програмної позики Світового банку на реабілітацію фінансової сфери (3,2 млрд. грн.) та за рахунок зростання курсів іноземних валют до гривні (6,0 млрд. грн.).

У 2010 р. державний зовнішній борг збільшився в основному внаслідок отримання двох траншів позик МВФ (16,05 млрд. грн.), випуск ОЗДП (19,8 млрд. грн.), комерційної позики VTB - банку (15,8 млрд. грн.). Державний внутрішній борг зріс в основному за рахунок випуску ОВДП для фінансування державного бюджету та поповнення Стабілізаційного фонду (39,8 млрд. грн.), збільшення статутних капіталів "Укрексім" банку, HAK "Нафтогаз України" та Державної іпотечної установи (15,8 млрд. грн.), а також для відшкодування суми податку на додану вартість (16,4 млрд. грн.).

У 2011 р. державний зовнішній борг зріс в основному внаслідок зростання курсів іноземних валют відносно гривні, до випуску ОЗДП 2010 р. (0,1 млрд. дол. США) випуску ОЗДП 2011 р. (1,5 млрд. дол. США). Державний внутрішній борг збільшився в основному внаслідок ОВДП для фінансування бюджету, зміцнення статутного фонду HAK "Нафтогаз України" (5,0 млрд. грн.) та капіталізації ПАТ "Родовід-Банк" (3,95 млрд. грн.) [32].

У 2006 — 2011 pp. збільшення загального обсягу гарантованого державного боргу відбувалось більш високими темпами ніж державного боргу: якщо державний (зовнішній та внутрішній) борг зріс у 5,6 раза, то гарантований державою борг - у 6,1 раза, в абсолютному виразі його приріст склав 88793 млн. грн. Особливо значне прирощування гарантованого державного боргу відбулося у кризовому 2008 p., після чого темп нарощування цього боргу дещо уповільнилось.

У 2010 р. зростання гарантованого державного боргу пов'язане з випуском зовнішніх облігацій "ФІНІНПРО" для фінансування заходів з проведення Євро - 12 (4,5 млрд. грн.), отримання Укравтодором кредиту від VTB CAPITAL (3,5 млрд. грн.) та отримання траншів МВФ (11,1 млрд. грн.).

У 2011 р. нарощування гарантованого державою боргу відбувалося переважно внаслідок зростання курсів іноземних валют до гривні та залучення коштів від емісії Єврооблігацій (690 млн. дол. США) для ДП "Фінансування інфраструктурних проектів".

У загальному обсязі сукупного державного боргу України домінують прямі державні запозичення. Проте за 2001 - 2011 pp. частка прямих державних запозичень у структурі загальної величини сукупного державного боргу дещо зменшилась: у 2001 р. вона становила 80,3 %, а у 2011 р. - 78,6 %, тобто була меншою на 1,7 п.п. Більш відчутними були структурні зрушення державного прямого боргу за кредиторами: відбулася переорієнтація від домінанти зовнішніх до внутрішніх запозичень. Якщо у 2006 р. зовнішні запозичення становили 75,2 % в загальному обсязі боргу, то у 2011 р. — 50,8 %, тобто зменшились на 24,4 п.п. Відповідно із цим частка внутрішніх запозичень прямого державного боргу зросла від 24,8 % до 49,2 %. Частка внутрішніх запозичень і гарантованого державою боргу також зросла від 5,7 % до 11,3 %.

Таким чином на другому етапі періоду піднесення національної економіки (2006-2011 рр.) продовжилось зростання основних макроекономічних показників: ВВП у 2,4 раза, а доходу бюджету - у 2,3 раза. Причому було досягнуто випереджального темпу зростання ВВП проти темпу зростання обсягу державного доходу, що свідчить про зміцнення власної дохідної бази бюджету як передумови зменшення державних позик у перспективі.

Одним із найбільш важливих показників досконалості боргової політики країни та її спроможності виконувати боргові зобов'язання, є співвідношення сумарних виплат з обслуговування й погашення державного боргу до доходів державного бюджету та ВВП. Незважаючи на те, що протягом останніх років спостерігалося поступове зростання обсягів платежів за державним боргом в абсолютній величині, бюджетні витрати на погашення та обслуговування державного боргу стабілізувались у межах 2,0 - 5,0 % від ВВП, а на кінець 2009 р. зазначений показник становить 4.33% від ВВП країни, (див. рис. 12.1).

Платежі за державним боргам в порівнянні з ВВП

Рис. 12.1. Платежі за державним боргам в порівнянні з ВВП

Наведені на рисунку 12.1. показники засвідчують в цілому позитивну тенденцію зменшення величини платежів, які здійснює держава за одержані кредити. Якщо в кризовий 1998 р. погашення державного боргу майже наближалась до 12% від величини ВВП, то в 2005 р. уже становило лише 3,8%.

В наступні роки (2007 і 2008 рр.). загальна сума платежів за державним боргом в середньому становили 1,66%.

У 2010 р. загальна сума повернення і обслуговування сукупного державного боргу становила 15,5 млрд. гри., а в 2011 р. - 23,1 млрд. грн. Відносно до ВВП країни це становило відповідно і ,43 % і 1,75 %. Таким чином, борговий тягар в умовах стабільного зростання обсягу ВВП країни має тенденцію до зменшення, що розширює можливості бюджетного регулювання соціально-економічним розвитком суспільства. Проте залучені запозичення мають різну строкову тривалість, тому (із врахуванням і нових запозичень), погашення і обслуговування державного боргу потребує встановлення календарного графіка на перспективний період.

 
<<   ЗМІСТ   >>