Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Бюджетна система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Характеристика видатків бюджету на науку

На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України важлива роль належить складовій соціально-культурних закладів і заходів, направлених на функціонування і розвиток науки як інтелектуального і духовного результату діяльності суспільства. Наука виступає головною умовою розвитку науково-технічного прогресу, засобом зростання ефективності суспільного виробництва і забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції.

Більшість країн світу формує свою політику, виходячи із визначальної ролі освіти і науки в економічному та соціальному розвитку держави. Потреби, цілі функціонування й розвитку вітчизняної системи освіти та науки не можуть бути осмислені без розуміння перспектив розвитку України. Освіта й наука розглядаюся як головний фактор соціально-економічного розвитку. Причина такої пильної уваги полягає в тому, що основною цінністю у сучасному суспільстві стає людина, яка здатна до пошуку та засвоєння нових знань, до прийняття ефективних рішень в управлінні державою [9, с. 2-4].

За багато років в розвинутих країнах світу дійшли висновку, що конкурентні змагання держав на міжнародній арені зводяться до змагання в галузі науки й техніки. Результат таких змагань великою мірою залежить від професійної підготовки громадян, що забезпечує освітня галузь. При цьому успіх стратегії в галузях освіти та науки залежить від спадкоємності державної політики й національної єдності в розумінні цілей і функцій вищої школи. Водночас успіх економічних і політичних перетворень значною мірою залежить від того, чи вдасться найближчим часом належним чином реформувати систему освіти та науки, що готує фахівців для всіх галузей господарства.

Розвиток освіти та науки великою мірою залежить від проведення державної політики України в сучасних умовах. Держава має відігравати ключову роль у всебічному розвитку системи освіти та науки через фінансування видатків, адже саме це дасть змогу спрямувати необхідний обсяг коштів на розвиток освіти та науки, віднайти ефективні механізми управління ними. Інтерес до правового регулювання видатків на освіту та науку викликаний тим, що статус освітньої й наукової установи перебуває в тісному зв'язку і взаємодією з роллю, завданнями та перспективами розвитку вітчизняної вищої школи. Тому видатки держави на освіту та науку мають бути в центрі уваги при визначенні ефективності управління як ними, так і всіма процесами в державі.

Важливе місце в управлінні освітою та наукою посідає правове регулювання видатків освітніх і наукових установ. Виконуючи свою регулюючу функцію, фінанси покликані активно впливати на всі процеси; саме від стану фінансів залежить виконання соціально-економічних завдань освітніми та науковими установами. Реформування сфери освіти й науки, яке проводиться сьогодні, висуває ряд нових вимог до освітніх і наукових установ, що знаходить своє безпосереднє відображення в змісті й формах фінансової діяльності, правовідносинах, які виникають у зв'язку з нею.

Проблема розробки та упорядкування сучасної системи правових норм на цей момент стала однією з пріоритетних для освітньої та наукової галузей, оскільки нині діюча схема фінансування наукових і закладів освіти не дає змоги розв'язувати проблеми їх діяльності у межах чинного законодавства.

Правове регулювання видатків на освіту та науку безпосередньо пов'язане з проведенням на сучасному етапі розвитку держави гармонізації національного законодавства з відповідними міжнародними нормами. Для України це стане одним із кроків, який наблизить її не тільки до повномасштабної інтеграції до Європейського Союзу, а й до створення належної законодавчої бази, що слугуватиме існуючим демократичним засадам у державі, в тому числі утвердженню та реалізації принципу верховенства права. Для цього Україна має побудувати ефективну систему державного управління на наукових засадах, зокрема глибокому аналізі й прогнозах сучасних процесів суспільного розвитку. Одним з елементів такого процесу є бюджетна реформа.

В Україні діє широка мережа наукових установ з її координуючим центром - Національною академією наук України. Всі науково-дослідні організації загальнонаукового профілю перебувають у віданні Національної академії наук України і здійснюють розробку теоретичних проблем, що мають загальнодержавне значення. Вони включають науково-дослідні, конструкторські, проектно-конструкторські та технологічні організації, підпорядковані різним міністерствам і відомствам, що здійснюють розробку проблем прикладного характеру. За рахунок бюджетних коштів в Україні фінансується майже третина наукових і науково-технічних робіт.

До наукових досліджень і розробок належать: фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки.

Фундаментальні дослідження — експериментальні або теоретичні дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку. Результатом їх виконання є гіпотези, теорії, методи тощо. Фундаментальні дослідження можуть закінчуватися рекомендаціями щодо проведення прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання одержаних наукових результатів, науковими публікаціями та ін.

Прикладні дослідження - оригінальні дослідження, що здійснюються для отримання нових знань, але призначені, головним чином, для здійснення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.

Науково-технічні розробки - систематичні роботи, що базуються на існуючих знаннях, отриманих у результаті досліджень і/чи практичного досвіду, і направлені на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, послуг, систем або методів. Ці роботи можуть бути також спрямовані на значне вдосконалення об'єктів, що вже існують.

Види діяльності, що належать до науково-технічних розробок: розробка певної конструкції інженерного об'єкта чи технічної системи (конструкторські роботи); розробка ідеї та варіантів нового об'єкта, у тому числі нетехнічного, на рівні креслення чи іншої системи знакових засобів (проектні роботи); розробка технологічних процесів, тобто способів об'єднання фізичних, хімічних, технологічних та інших процесів із трудовими у цілісну систему, що виробляє певний корисний результат (технологічні роботи).

До складу розробок також входять: створення дослідних зразків (оригінальних моделей, яким притаманні принципові особливості створюваного нововведення): їх випробовування протягом часу, необхідне для отримання даних та накопичення досвіду, що має надалі знайти відображення у технічній документації; підготовка робочих інструкцій, рекомендацій та ін. щодо застосування нововведень; інженерна діяльність, необхідна для доведення продукту чи процесу в їх відповідності до функціональних та економічних вимог та готовності до передання у виробництво, у тому числі підготовка креслень, специфікацій, інструкцій, рекомендацій, які використовуються при переданні нововведень у виробництво.

Бюджетне фінансування науково-технічних досліджень здійснюється за такими трьома напрямками:

  • а) шляхом базового фінансування у формі підтримки фундаментальних досліджень, що виконують наукові установи і вищі навчальні заклади;
  • б) цільове фінансування науково-технічних програм та наукових розробок і досліджень з пріоритетних напрямків науки і техніки;
  • в) фінансування окремих наукових досліджень і розробок па основі контрактів, що пройшли конкурсний відбір.

Суб'єктами фінансових правовідносин в галузі видатків бюджету на освіту та науку є [9, с. 14]:

  • - фінансовий орган, який складає розпис видатків бюджету, відкриває фінансування, має право відкликання їх та здійснює постійний контроль за використанням бюджетних асигнувань;
  • - установа, в якій відкриті єдиний казначейський рахунок і реєстраційний рахунок вищого навчального закладу й наукової установи та яка отримує бюджетні асигнування й бере учать у контролі за дотриманням фінансової дисципліни;
  • - розпорядник бюджетних коштів (Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, галузеві академії наук, вищі навчальні заклади, які фінансуються з Державного або місцевих бюджетів).

Окремі видатки державного бюджету на основні наукові та освітні напрямки представлено у табл. 8.3.

Таблиця 8.3. Склад видатків державного бюджету на окремі наукові та освітні напрямки (млн. грн.)

Стаття видатків

Рік

2011

2012

2013

1

2

3

4

Міністерство освіти і науки України

20121,9

21755,0

25230,9

Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, виконання міжнародних наукових та науково-технічних програм і проектів вищими навчальними закладами та науковими установами, фінансова підтримка наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, амбулаторне медичне обслуговування працівників Кримської астрофізичної обсерваторії

378,1

564,3

448,3

Державні премії, стипендії та гранти в галузі освіти, науки і техніки

12,8

13,8

14,6

Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики

11644,9

14506,6

16315,3

Фінансова підтримка розвитку інфраструктури науково-технічної, інноваційної діяльності та інформатизації, наукової преси, наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень

1.9

39,4

38,3

Виконання зобов'язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва

3,6

79,6

63,4

Національна академія наук України

2811,1

3035,8

3250,5

Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії наук України

70,6

77,7

77,8

Дослідження, наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання

2493,6

2810,8

3086,3

Підвищення кваліфікації з пріоритетних напрямів науки та підготовка до державної атестації наукових кадрів Національної академії наук України

5,2

5,4

6,3

Національна академія педагогічних наук України

153,8

192,9

191,7

Національна академія медичних наук України

1617,5

2244,9

2488,6

Національна академія мистецтв України

17,4

19,8

20,0

Національна академія правових наук України

37,2

41,6

45,2

Національна академія аграрних наук України

608,9

697,5

707,3

Оскільки бюджетні кошти, що спрямовуються на розвиток науки, є досить обмеженими, то держава застосовує фінансово-кредитні важелі стимулювання для суб'єктів науково-технічної діяльності. Це, зокрема, створення інноваційних фондів, сприяння організації і комерційній діяльності комерційних банків, заснованих на різних формах власності, а також здійснення пільгового оподаткування і кредитування, запровадження прискореної амортизації основних засобів суб'єктів господарювання, що здійснюють роботи з пріоритетних напрямків науково-технічного прогресу. Обсяг витрат для кожного наукового закладу визначається планами науково-дослідних робіт і відображається у кошторисі за категоріями видатків згідно з економічною класифікацією. Значну частку за кошторисами у більшості науково-дослідних організацій становлять витрати на оплату праці. Фонд заробітної плати розраховують, виходячи із структури штату, затвердженої керівником, типових штатів для даної категорії наукових установ та діючої схеми посадових окладів.

Науково-дослідні організації, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, складають кошторис доходів і видатків за встановленою формою. Величина бюджетних асигнувань залежить від обсягів робіт, виробничих показників науково-технічних досліджень, бюджетних норм, нормативів, тарифів тощо. Витрати для кожного наукового закладу формуються залежно від плану науково-дослідних робіт і знаходять своє відображення в кошторисі за категоріями видатків бюджетної класифікації.

Отже, фінансування науки за рахунок державного бюджету буде тільки тоді ефективним, коли кошти, призначені державою на фінансування будуть виділятися в достатніх обсягах і на стабільній, об'єктивній та пропорційній основі.

Особлива роль у розвитку науки та фінансуванні науково-дослідних розробок належить Міністерству освіти і науки України, зокрема на нього покладено виконання наступних завдань:

  • - визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку, зокрема з питань науки та інновацій;
  • - забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки із неухильним дотриманням
  • - принципів збереження і захисту національних інтересів;
  • - затвердження порядку проведення державної наукової та науково-технічної
  • - експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм, експертизи проектів технологічних та наукових програм, державної експертизи договорів з трансферу технологій;
  • - координація діяльності органів виконавчої влади щодо розроблення державних цільових наукових та науково-технічних програм, наукової складової інших державних цільових програм і контроль за їх виконанням;
  • - подання на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку пропозиції щодо створення та реорганізації державних наукових установ, які повністю або частково фінансуються з державного бюджету, та подання пропозицій щодо віднесення наукових об'єктів до таких, що становлять національне надбання;
  • - забезпечення розвитку загальнодержавної системи науково-технічної інформації, національної інноваційної системи, системи наукової і науково-технічної експертизи проектів державних, міжнародних та регіональних програм; формування щороку пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічну продукцію на основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції;
  • - забезпечення реалізації державної політики у сфері трансферу (передачі) технологій і прав на об'єкти інтелектуальної власності, що створені повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету.

ГЛОСАРІЙ

Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Економічна діяльність — процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо.

Економічний ефект - результат від впровадження розробки, визначений в абсолютних показниках (людино-годин, грн., одиниць, тон, тощо).

Наукова та науково-технічна діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки та технологій, до якої належать: наукові дослідження і розробки; науково-технічні послуги; науково-технічна освіта та навчання.

Наукові дослідження і розробки - творча діяльність, що здійснюється на систематичній основі з метою збільшення обсягу наукових знань, у тому числі про людину, природу та суспільство, а також пошук нових сфер застосування цих знань. Критерієм, який дає змогу відрізнити наукові дослідження і розробки від супутніх видів діяльності, є наявність у дослідженнях і розробках значного елемента новизни. Відповідно до цього критерію конкретний проект залежно від мети проекту належить чи не належить до наукових досліджень і розробок.

Наукові та науково-технічні роботи - наукові дослідження і розробки та науково-технічні послуги.

Науково-технічні розробки - систематичні роботи, що базуються на існуючих знаннях, отриманих у результаті досліджень і/чи практичного досвіду, і направлені на створення нових матеріалів, продуктів, процесів, пристроїв, послуг, систем або методів. Ці роботи можуть бути також спрямовані на значне вдосконалення об'єктів, що вже існують.

Прикладні дослідження - оригінальні дослідження, що здійснюються для отримання нових знань, але призначені, головним чином, для здійснення конкретної практичної мети чи завдання. Прикладні дослідження визначають можливі шляхи використання результатів фундаментальних досліджень, нові методи розв'язання проблем, сформульованих раніше.

Фундаментальні дослідження - експериментальні або теоретичні дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку. Результатом їх виконання є гіпотези, теорії, методи тощо. Фундаментальні дослідження можуть закінчуватися рекомендаціями щодо проведення прикладних досліджень для визначення можливостей практичного використання одержаних наукових результатів, науковими публікаціями та ін.

 
<<   ЗМІСТ   >>