Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Бюджетна система

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Бюджетний процес у зарубіжних країнах

Економічні традиції та політичні реформи накладали відбиток на бюджетний устрій різних країн.

Залежно від адміністративно-територіального устрою (унітарного чи федеративного) розрізняють рівні бюджетних систем (табл. 4.4).

Таблиця 4.4. Рівні бюджетних систем окремих країн

Україна

Казахстан

Білорусь

Російська Федерація

Німеччина

Державний

Республіканський

Республіканський

Федеральний

Федеральний

Обласний, бюджет міста республіканського значення, бюджет столиці

Регіональний

Бюджети земель

Місцеві

Району (міста обласного значення)

Місцеві

Муніципальні

Бюджети громад

-

-

Міждержавний

-

Нині розрізняють унітарний, федеративний та змішаний види бюджетного устрою. Незалежно від цього виділяють два умовних типи побудови центрального бюджету, згідно з якими бюджетний процес має свої особливості:

британський;

франко-іспанський.

Британський тип передбачає поділ центрального бюджетного фонду на частини. Державний бюджет Великобританії складається з центрального бюджету і національного фонду запозичень, а державний бюджет США — з федерального бюджету і трастових фондів. Центральні бюджети цих країн із правової точки зору являють собою пакет нормативних документів, кожен із яких окремо затверджений парламентом і підписаний главою уряду. Бюджетна практика США передбачає так званий "нульовий метод оцінки кошторисів", суть якого полягає в складанні бюджету без урахування витрат минулого року.

Пакет бюджетних документів інколи містить "вбудовані" закони, які стосуються доходів бюджету, що затверджують механізм їх сплати.

Для франко-іспанського типу характерним є прийняття та виконання загального закону про державний бюджет, який парламент розглядає, обговорює і затверджує в цілому, а також наявність позабюджетних коштів, котрі є державними, але не входять до складу державного бюджету. У Франції існує центральний бюджет, приєднані бюджети різних державних організацій та спеціальні рахунки казначейства. Схожу побудову державного бюджету обрала для себе і Україна.

Взагалі в унітарних державах бюджетна система є сукупністю бюджетів усіх територіально-адміністративних одиниць і складається з двох ланок: державного бюджету і бюджетів місцевих органів самоврядування. Наприклад, бюджетна система Японії складається з державного бюджету, бюджетів 47 префектур і 3255 муніципалітетів; у Франції бюджетна система складається з центрального бюджету і бюджетів 95 департаментів та близько 38 тис. комун.

У федеративних державах бюджетна система включає три ланки: державний (федеральний) бюджет, бюджети членів федерації і місцеві бюджети. Бюджетна система США, наприклад, має федеральний бюджет, бюджети п'ятдесяти штатів і більше 80 тис. бюджетів місцевих адміністративних підрозділів (3 тис. округів, 19 тис. муніципалітетів, 17 тис. місті тауншинів, 15 тис. шкільних і 29 тис. спеціальних округів). У Німеччині бюджетна система складається з федерального бюджету, бюджетів шістнадцяти земель і бюджетів общин; у Канаді - з федерального бюджету, бюджетів десяти провінцій і бюджетів місцевих органів влади.

Головну роль у бюджетній системі більшості країн відіграє державний бюджет, за допомогою якого центральні органи влади акумулюють основну частину національного доходу.

В Україні державний бюджет має дві складові: загальний і спеціальний фонди. Федеральний бюджет США включає урядовий фонд і трастові фонди, що мають цільовий характер. Держбюджет Італії складається з двох частин: рахунку поточних операцій і рахунку руху капіталів. Держбюджет Франції складається з центрального бюджету, приєднаних бюджетів державних установ і спеціальних рахунків казначейства. В Японії існує рахунок центрального уряду, інвестиційний бюджет та 57 спеціальних рахунків. Таким чином, структура бюджетів кожної країни має особливий характер. Типовим є відокремлення поточних видатків держави від капітальних витрат.

Побудова бюджетних систем у розвинених країнах ґрунтується на спеціальних принципах. Найважливішими з них є єдність, повнота, реальність і гласність (табл. 4.5).

Таблиця 4.5. Порівняння принципів побудови бюджетних систем окремих країн

Порівняння принципів побудови бюджетних систем окремих країн

Принципи бюджетного устрою, покладені у законодавство розвинених західних країн, склали основу для формування принципів бюджетного устрою України, які були розглянуті вище.

Бюджетна система у своїй макроструктурі функціонує в двох основних агрегатах - державний бюджет і бюджети місцевих органів влади, які мають забезпечувати функцію місцевого самоврядування. У різних країнах пропорції між цими фінансовими агрегатами досить різні, в залежності від прийнятої в них політики децентралізації управління. Сучасна тенденція в цьому питанні тяжіє до концепції розвитку місцевого самоуправління, що має бути характерним і для України, але практика бюджетної політики це не підтверджує.

Бюджетна політика держав різного рівня економічного розвитку має свої особливості, пріоритети та різні моделі розвитку. Так, держави, що належать до групи країн з розвиненою економікою (США, Канада, країни Західної Європи) будують свою бюджетну політику на принципах розвитку науки та освіти, поліпшення якості та обсягів соціального забезпечення, підвищення якості життя населення. А країни з перехідною економікою зосереджують увагу більше на розвитку інженерної інфраструктури та на програмах активізації інноваційної діяльності.

Стратегічні завдання розвитку держави, особливості її бюджетної політики та вибір пріоритетів знаходять своє відображення у структурі видаткової частини бюджету. Зокрема, пропорції витрат бюджету держави у підтримку регіонів характеризують її регіональну політику. В ЇЇ основі - фінансові можливості місцевої влади. Так частка видатків муніципальних бюджетів у структурі консолідованого бюджету США складала: у 2008 році - 38 %, у 2009 році - 43 %, у 2010 році - 45 %. Середнє значення частки видатків муніципальних бюджетів складає 42 %. Отже, в США самі штати здійснюють значний вплив на економічні суб'єкти, що розташовані на їх територіях.

Так частка видатків на економічну діяльність у структурі видатків штатів США склала понад 15 %, у той час, як видатки федерального бюджету - близько 7 % (рис. 4.10, рис. 4.11).

  • 1 - загальнодержавні видатки (центральний уряд, міжнародні відносини, обслуговування боргу);
  • 2 - національна оборона;
  • 3 - національна економіка;
  • 4 - соціальна безпека;
  • 5 — гарантія зайнятості;
  • 6 - охорона здоров'я, безкоштовна медицина, допомога ветеранам.

Структура видатків бюджету федерального уряду США (2011 р.)

Рис 4.10. Структура видатків бюджету федерального уряду США (2011 р.)

Структури видатків бюджету уряду штатів та місцевих органів влади США (2011 р.)

Рис 4.11. Структури видатків бюджету уряду штатів та місцевих органів влади США (2011 р.)

В Україні і державний і місцеві бюджети основні видатки розподіляють на соціальну сферу та на загальнодержавні функції (рис. 4. 12).

Структура видатків бюджетів України 2011 р.

Рис 4.12. Структура видатків бюджетів України 2011 р.

Частина централізованих коштів, що надходять в регіони, має цільове призначення - на інноваційні програми. Сутність бюджетної політики в цьому аспекті можна визначити зі структурних пропорцій бюджету.

Для Китаю така структура представлена на рис. 4.13.

Структура видатків державного бюджету Китаю (2011 р.)

Рис. 4.13. Структура видатків державного бюджету Китаю (2011 р.)

як свідчить діаграма, в Китаї політика використання державного бюджету спрямована на підтримку економічного розвитку, частка видатків держбюджету на Його фінансування складає близько 25 %.

З валових капіталовкладень в економіку США на частку держави в цілому припадає понад 20%, з яких 11-12% припадає на інвестиції, що значно вище сучасних вітчизняних показників. Значна частина цих коштів йде на придбання військової техніки. Основні витрати на придбання засобів виробництва цивільного призначення здійснюються по лінії штатів і місцевих органів влади. Вони спрямовуються на розвиток регіональної інфраструктури (будівництво доріг, комунальне господарство, громадські споруди по лінії охорони здоров'я та освіти тощо).

Орієнтири і напрямки державної бюджетної політики деяких країн світу представлено в табл. 4.6.

Таблиця 4. 6. Спрямованість бюджетної політики держав світу (дані на 2011 рік)

Спрямованість бюджетної політики держав світу (дані на 2011 рік)

Аналізуючи структуру бюджетів ряду зарубіжних країн, доходимо висновку, що їх державна фінансова політика, яка проводиться через механізм бюджетного розподілу накопичених коштів, має досить різні пріоритети. В США бюджет в основному забезпечує три складові: соціальні гарантії, національну оборону, охорону здоров'я; в Китаї — національну економіку і національну оборону; в Росії — національну економіку та соціальну сфера; в Україні - соціальну сферу, загальнодержавні функції та невелика частка - на економічну діяльність. При цьому видатки соціальної сфери в Україні у структурі зведеного бюджету держави складають понад 60 %.

Якщо окремо розглядати частку загальнодержавних видатків у бюджеті, то за цим показником лідирують Китай (19,4 %), Україна (11,8 %), США (11,1 %), тоді як у Норвегії частка таких видатків складає 11,2 %, а в Сінгапурі 3,6 %.

Узагальнюючи структурні пропорції видатків бюджетів України можна зробити висновок, що розвинуті країни свій бюджет орієнтують на соціальні потреби, а країни що розвиваються, — на економічні, що з політичного погляду цілком виправдано.

ГЛОСАРІЙ

Бюджетний устрій — це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв'язок між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу

Бюджетна система України — сукупність державного і місцевих бюджетів, яка побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.

Бюджетний процес визначається як сукупність дій уповноважених органів держави та місцевого самоврядування, що здійснюється на підставі норм бюджетного права щодо складання, розгляду, затвердження й виконання бюджетів, а також складання, розгляду та затвердження звіту про їх виконання.

Бюджетний Кодекс - це документ, що визначає принципи функціонування бюджетної системи України, її структуру, правові норми, основи бюджетного процесу і визначає процедури розгляду і прийняття Закону про Державний бюджет України.

Принцип єдності бюджетної системи забезпечується існуванням єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується також єдиною правовою базою; єдиною бюджетною класифікацією; єдністю форм бюджетної документації, що встановлюються Міністерством фінансів України надання статистичної і бюджетної інформації для зведених бюджетів усіх рівнів; єдиною грошовою системою в державі; на взаємодії бюджетних ланок усіх рівнів.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків, які на підставі законодавства включаються в нього і за рахунок яких мають покриватися всі витрати, що фінансуються з нього.

Принцип достовірності - це формування бюджету на реальних показниках, науково обґрунтованих нормативах та відображення у звіті про виконання бюджету, тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банку.

Принцип гласності означає обов'язково відкритий розгляд бюджетів усіх рівнів на сесіях представницьких органів - Верховній Раді України і на радах місцевих органів самоврядування. Друга частина цього принципу — публічність, тобто обов'язкове обнародування бюджетних матеріалів.

Принцип наочності передбачає відображення показників бюджетів у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Принцип самостійності забезпечується наявністю власних дохідних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України.

 
<<   ЗМІСТ   >>