Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Податковий облік ремонту та поліпшень транспортних засобів

Податок на прибуток. За нормами Податкового кодексу, в податковому обліку відображають суму витрат з ремонту, техобслуговування автомобілів та їх поліпшень за даними бухгалтерського обліку платника податку на прибуток. Тобто за датою відображення таких витрат у складі собівартості авто послуг або інших витрат діяльності. При цьому ремонти і техобслуговування можуть проводитися за двома способами: підрядним та господарським.

За підрядного способу робіт дані для податкового обліку вибирають з проведень по кредиту рахунку 63 у дебет рахунків 23, 91, 92, 93 тощо.

За господарського способу робіт дані для податкового обліку вибирають з проведень по кредиту субрахунків 201, 207, 661, 65 тощо в дебет рахунків 23, 91, 92, 93 тощо. Найбільш доцільно на підприємстві організувати накопичення даних про статті витрат з ремонтів і техобслуговування на окремому субрахунку рахунка 23, а по закінченні місяця загальною сумою списувати на інші рахунки витрат. У цьому варіанті такі витрати локалізуються, їх легко контролювати та аналізувати.

Такий підхід доцільний з метою податкового обліку, оскільки, відповідно до норм податкового кодексу, на витрати діяльності може бути списана лише частина накопичених витрат з ремонтів, модернізацій основних засобів (у тому числі й автомобілів). Така частина встановлена на рівні 10% від вартості, яка амортизується, об'єкта основних засобів на початок звітного року в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Решта витрат на ремонт об'єкта основних засобів збільшує первісну вартість такого об'єкта. Порядок збільшення первісної вартості такого об'єкта було розглянуто в розділі 2 посібника.

У Податковому кодексі не наводиться вимог щодо нормування витрат ресурсів з метою оподаткування. Крім того, підприємствам, які не одержують фінансування з державного або місцевого бюджетів, не обов'язково дотримуватися норм витрачання ресурсів з метою ведення бухгалтерського обліку. Підприємство самостійно приймає рішення щодо застосування (не застосування) типових норм витрачання.

Первинним документом, який узагальнює дані про надані на сторону або отримані зі сторони послуги (в тому числі і з техобслуговування), відповідно до Податкового кодексу, є акт виконаних робіт (послуг).

Реєстрами податкового обліку з податку на прибуток можуть бути ті відомості, які самостійно застосовує підприємство, - відомості витрат з ремонтів, розрахунок собівартості ремонтів тощо.

Податок на додану вартість. Реєстром обліку використовують Реєстр виданих та отриманих податкових накладних. У ньому відображають суми податкового кредиту з вартості отриманих від сторонніх організацій зазначених послуг та зобов'язання з поставки послуг на сторону. Підставою для заповнення Реєстру є належним чином оформлені податкові накладні. В декларації з податку на додану вартість суми податкового кредиту відображають у розділі ІІ, суми податкового зобов'язання відображають у розділі І декларації.

У бухгалтерському обліку операції з податкового кредиту відображають по дебету субрахунка 641 та на субрахунка 644, а операції з податкового зобов'язання - по кредиту субрахунка 641 та на субрахунку 643. Підставою для записів є товарні та розрахункові документи - товарні накладні, рахунки-фактури тощо. По закінченні місяця звіряють записів, які відбулися в податковому обліку (в реєстрі накладних) та в бухгалтерському обліку (журнал 3). Якщо документообіг злагоджений, то підсумки дебетових та кредитових обігів різних реєстрів обліку повинні збігатися.

Внутрішні операції переміщення запасів або надання послуг з обслуговування в межах одного платника податку не є об'єктом оподаткування і, відповідно, не відображаються в податковому обліку.

 
<<   ЗМІСТ   >>