Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Стадійність та ієрархічність територіального проектування

Особливості територіального проектування полягають в його стадійності та ієрархічності своєрідності проектування різних функціональних типів природно-технічних систем; необхідності своєчасного надходження геоекологічної інформації в потрібному обсязі та формі; широкому використанні норм і стандартів. Стадійність і одночасно ієрархічність проектування полягає в послідовному переході від дрібномасштабних, оглядових генеральних схем до детальних великомасштабних проектів. У зв'язку з цим виділяють три основні стадії проектування:

  • - На першій стадії, як правило, розробляється загальна принципова модель організації та розвитку території - генеральна схема (масштаб 1 : 1000 000 або 1 : 500 000). Саме вона є принциповою загальною моделлю раціональної організації природокористування.
  • - На другій стадії здійснюється районне планування (масштаб 1 : 300 000, 1 : 100 000), і воно є детальнішою моделлю організації території великого економічного району, адміністративної області тощо.
  • - На третій стадії проектується певна геотехсистеми та її оточення. На цьому рівні визначаються структура майбутньої ГТС, взаємозв'язки між її елементами та прилеглими геосистемами.

На кожній наступній стадії проектування чіткіше простежується необхідність і місце створення природно-технічних геосистем. Так, на рівні районних планувань установлюється їхнє місцеположення, зв'язок з тими геотехсистемами, що вже існують або проектуються. На рівні власно проекту визначається структура природно-технічних систем, взаємозв'язки між їхніми елементами. Із стадіями проектування тісно пов'язано уявлення про різні рівні розмірності природних геосистем. Так, природні геосистеми умовно відносять до трьох рівнів розмірності:

  • - планетарний - географічна оболонка в цілому, а також материки, океани, кліматичні пояси;
  • - регіональний - великі фізико-географічні регіони, виділення яких обумовлено дією кліматичних, зональних, азональних і геолого-геоморфологічних факторів; площі таких регіонів досягають десятків тисяч квадратних кілометрів;
  • - локальний - елементарні геосистеми та їхні первинні територіальні об'єднання, обумовлені дією локальних географічних факторів; їхні площі - десятки, сотні та іноді декілька тисяч квадратних кілометрів.

Уявлення про різні рівні розмірності геосистем є суттєвим для різних стадій проектування. На планетарному рівні розв'язуються глобальні проблеми, наприклад, проекти таких міжнародних заходів, як охорона Світового океану від забруднення, система глобального моніторингу тощо. Найчастіше в процесі проектування мають справу з регіональним і локальним рівнями геосистем. Різноманітні схеми та проекти розміщення або розвитку певних видів діяльності (промислових центрів, розселення, сільськогосподарського освоєння тощо) звичайно належать до регіонального рівня. На цьому ж рівні створюються схеми районних планувань держав, республік, областей, а також обласні територіальні комплексні схеми охорони природи (ТерКСОП).

У сфері діяльності більшості дослідників частіше за все опиняються геосистеми локального рівня. Можна сказати, що вони є найбільш масовим природним об'єктом проектування. Саме на цьому рівні проектується створення природно-технічних геосистем різноманітного функціонального призначення. У геосистемах локального рівня найчіткіше простежуються зміни в результаті антропогенно-техногенного впливу та пов'язані з ними наслідки.

 
<<   ЗМІСТ   >>