Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Ландшафтознавчий аналіз для обґрунтування схеми районного планування кіровоградської області України

Відповідно до схеми фізико-географічного районування України територія Кіровоградської області розташована в межах Дністровсько-дніпровської лісостепової фізико-географічної провінції (краю) і займає північно-східну частину Лівобережно-Дніпровської північно-степової провінції. У межах лісостепової частини досліджуваної території виділяється Південно-Придніпровська лісостепова ландшафтна область, а в межах степової - степова область південних відрогів Придніпровської височини.

Кіровоградська адміністративна область розташована в межах Дністровсько-Дніпровського лісостепового краю і займає північно-східну частину Дністровсько-Дніпровського північно-степового краю. У межах лісостепової частини території області виділяють Південно-Придніпровський височинний лісостеп, а в межах степової - Південно-Придніпровську схилово-височинну область.

У ландшафтній структурі Південно-Придніпровської височинної лісостепової області переважають вододільні слабохвилясті місцевості з чорноземами типовими, сильнохвилясті місцевості з чорноземами опідзоленими і темно-сірими лісовими ґрунтами. Вони мають незначні ухили і є орними землями високої потенційної продуктивності. Південно-Придніпровська схилово-височинна степова область є однією з найбільших фізико-географічних областей степової зони України і відрізняється значним антропогенно-техногенним впливом, зокрема гірничодобувної промисловості (Олександрійський буровугільний басейн, родовище урану, гранітні кар'єри тощо). У ландшафтній структурі області переважають лесові еродовані рівнини з чорноземами звичайними середньогумусними, які сформувалися під різнотравно-типчаково-ковиловими степами.

Оскільки процес перетворення ландшафтів здійснюється безперервно протягом історичного часу, і антропогенний фактор можна розглядати як фактор, що закономірно змінює ландшафтну структуру господарсько освоєних регіонів, створена раніше схема фізико-географічного районування потребує коригування. Саме тому в основу виділення одиниць ландшафтного районування покладено ступінь однорідності типологічних ландшафтних структур, що й привело до зміни визначених раніше їхніх конфігурацій та границь. Крім цього, були змінені і назви ландшафтних районів, оскільки районування здійснювалося в межах однієї адміністративної області. Для зручності користування (і щоб не плутати з адміністративними районами) назви складаються із назв двох великих населених пунктів.

Ландшафтні місцевості утворюють первинну сітку ландшафтних контурів, які використовуються на всіх стадіях обґрунтування для прийняття проектно-планувальних рішень. Лісостепові ПТК у межах Кіровоградської області розповсюджені на площі 1063,93 тис. га, що становить 43 % всієї її території. Для них притаманні такі основні риси:

  • - посилення хвилястості рівнин із заходу на схід;
  • - переважання у ґрунтовому покриві чорноземів типових мало-і середньогумусних;
  • - збільшення потужності пухких осадових відкладів із заходу на схід;
  • - збільшення частки яружно-балкових комплексів також із заходу на схід.

Відповідно до неоднорідності ландшафтної структури Південно-Придніпровської височинної лісостепової області в межах Кіровоградського планувального регіону виділено три ландшафтні райони: Гайворонсько-Ульянівський, Маловисківсько-Новомиргородський, Знаменсько-Світловодський.

Степові ландшафти Кіровоградської області розповсюджені на площі 13 949 км2, що становить 57 % її території. їм притаманні такі основні риси:

  • - повсюдний розвиток лесоподібних суглинків як ґрунтоутворювальних порід;
  • - значно менша мозаїчність ґрунтового покриву порівняно з лісостеповими ПТК;
  • - переважання чорноземів звичайних мало- і середньогумусних;
  • - загальний нахил поверхні рельєфу на південь і південний схід;
  • - чітка означеність у сучасній ландшафтній структурі піднесеності докембрійського фундаменту;
  • - більша посушливість клімату, збільшення частоти східних і північно-східних вітрів, а також кількості днів із посухами. Відповідно до неоднорідності ландшафтної структури Південно-Придніпровської схилово-височинної степової області в межах Кіровоградської області виділено чотири ландшафтні райони: Вільшансько-Новоукраїнський, Кіровоградсько-КомпанивськиЙ, Олександрійсько-Онуфріївський, Бобринецько-Долинський (рис. 7).

Схема ландшафтного районування Кіровоградської області(легенда на рис.8)

Рис.7. Схема ландшафтного районування Кіровоградської області(легенда на рис.8)

А - Південна лісостепова область Придніпровської височини.

Ландшафтні райони: 1 - Гайворонсько-Ульянівський; 2 — Маловисківсько-Новомиргородський; 3 - Знаменсько-Світловодський.

Б - Степова область південних відрогів Придніпровської височини.

Ландшафтні райони: 4 - Вільшансько-Новоукраїнський; 5 - Кіровоградсько-Компаніївський; 6 - Александрійсько-Онуфріївський; 7 - Бобринецько-Долинський.

Ландшафтні підрайони: 7, а - Устинівсько-НовгородківськиЙ; 7, б - Петрівсько-Братолюбівський

Фрагмент ландшафтної карти Кіровоградського планувального регіону (умовні позначення див.( рис. 7)

Рис. 8. Фрагмент ландшафтної карти Кіровоградського планувального регіону (умовні позначення див.( рис. 7)

Лісостепові ПТК на кристалічному фундаменті Українського шита.

I. Широколистяно-лісові ПТК

Підвищені акумулятивно-денудаційні лесові розчленовані та повільно розчленовані рівнини:

1 - пологохвилясті дреновані із сірими лісовими ґрунтами під дубово-грабовими лісами; 2 - хвилясті дреновані з темно-сірими реградованими ґрунтами під свіжими дібровами; 3 - яружно-балкові з темно-сірими середньозмитими та намитими ґрунтами під вологими дібровами

II. Лісостепові рідколісні

Денудаційні сильнорозчленовані лесові височини та їхні схили: 4 - горбисті добре дреновані з чорноземами типовими малогумусними під грабовими дібровами та чагарниками; 5 - хвилясті добре дреновані з чорноземами типовими малогумусними слабозмитими під дубово-грабовими дібровами і чагарниками;

Денудаційні середньорозчленовані лесові височини та їхні схили: 6 - горбисті добре дреновані з чорноземами типовими середньогумусними під грабовими дібровами і різнотравно-злаково-чагарниковою рослинністю; 7 - хвилясті добре дреновані з чорноземами типовими малогумусними карбонатними під грабовими дібровами та лучно-чагарниковою рослинністю; 8 - пологохвилясті добре дреновані з чорноземами типовими середньогумусними слабо та середньозмитими під різнотравно-злаковим широколистяним рідколіссям; 9 - яружно-балкові з чорноземами типовими середньогумусними змитими і намитими на балковому делювії з виходами на схилах кристалічних порід під лугово-чагарниковою рослинністю.

Підвищені акумулятивно-денудаційні розчленовані лесові рівнини: 10 - хвилясті дреновані з чорноземами опідзоленими та сірими лісовими ґрунтами під злаково-різнотравними освітленими дібровами; 11 - пологохвилясті дреновані з чорноземами реградованими під грабовими дібровами та чагарниками; 12 - яружно-балково-лощинні з чорноземами реградованими змитими і намитими під різнотравно-злаковим широколистяним рідколіссям.

ІІІ. Лучно-степові ПТК

Знижені ерозійно-акумулятивні алювіальні помірно та слабо розчленовані лесові рівнини:

13 - слабохвилясті слабодреновані з чорноземами типовими середньогумусними під різнотравно-злаковими луками та чагарниками; 14 -пологохвилясті слабодреновані з дерновими піщаними ґрунтами в комплексі з чорноземами і лугово-поверхнево-сбосолонцюватими ґрунтами в лощинах і балках під різнотравно-осоково-злаковими луками; 15 -давні погано дреновані прохідні долини, складені озерно-річковими та флювіогляціальними відкладами, із чорноземами та дерновими піщаними ґрунтами під сосновими борами і різнотравно-злаковим рідколіссям.

Низинні акумулятивні плоскорозчленовані алювіальні рівнини: 16 - низькі плоскохвилясті заплави з чорноземами опідзоленими середньо суглинистими в комплексі з чорноземно-лучними та лугово-болотними солонцюватими ґрунтами під вологими луками і злаково-осоковими болотами; 17 - високі гривасті сухі заплави з дерновими розвинутими піщаними та глинисто-піщаними ґрунтами в комплексі з лугово-чорноземними ґрунтами під сосновими борами і лучно-чагарниковою рослинністю.

Степові ПТК на напівзакритому кристалічному фундаменті Українського щита.

IV. Різнотравно-типчаково-ковилові ПТК

Денудаційні лесові сильно-та середньорозчленовані височини та їхні схили:

18 - хвилясті добре дреновані з чорноземами звичайними середньогумусними на місці різнотравно-типчаково-ковилових степів; 19 - горбисті добре дреновані з чорноземами звичайними малогумусними глибокими на місці різнотравно-злакових степів (нині розорані); 20 -пологохвилясті добре дреновані з чорноземами звичайними малогумусними неглибокими легко суглинистими на місці різнотравно-типчаково-ковилових степів; 21 - яружно-балкові з чорноземами звичайними середньогумусними легко суглинистими змитими та намитими під байрачними лісами і чагарниками.

Підвищені акумулятивно-денудаційні лесові розчленовані рівнини: 22 - пологохвилясті дреновані з чорноземами звичайними середньогумусними глибокими середньо суглинистими на місці різнотрав-но-типчаково-ковилових степів з байрачними лісами; 23 - хвилясті дреновані з чорноземами звичайними малогумусними під різнотравними степами з байрачними лісами та чагарниками; 24 - хвилясті дреновані з чорноземами звичайними середньогумусними глибокими середньо суглинистими з чагарниками на місці різнотравно-злакових степів; 25 — яружно-балково-лощинні з чорноземами звичайними малогумусними змитими та намитими, місцями врізані в кристалічні породи, під різнотравно-лучними степами.

Підвищені акумулятивно-денудаційні лесові помірно розчленовані рівнини:

26 - хвилясті дреновані з чорноземами звичайними середньогумусними глибокими на місці різнотравних степів з островами лісових масивів у межах найбільш підвищених урочищ; 27 - слабохвилясті дреновані з чорноземами звичайними середньогумусними вилуженими легко суглинистими на місці типчаково-ковилових степів; 28 - пологохвилясті з чорноземами звичайними малогумусними глибокими вилуженими важкосуглинистими на місці різнотравно-злакових степів.

V. Різнотравно-злакові ПТК

Знижені ерозійно-акумулятивні лесові помірно та слаборозчленованні давньоалювіальні рівнини:

29 - слабохвилясті погано дреновані з чорноземами звичайними малогумусними важкосуглинистими під різно-травною та лучно-степовою рослинністю і чагарниками; 30- пологохвилясті слабодреновані з чорноземами звичайними середньогумусними легко суглинистими, глинисто-піщаними і супіщаними, а також у комплексі з лучно-чорноземними та луговими ґрунтами під різнотравно-лучними степами.

Низинні акумулятивні плоскорозчленовані алювіальні рівнини: 31 - високі гривасті сухі заплави з лугово-поверхнево-слабосолонцюватими та лучними ґрунтами під злаково-осоковими лугами; 32 - низькі слабохвилясті заплави з лугово-болотними, болотними і торфово-болотними ґрунтами під очеретяними високо травними болотами та різнотравно-осоковими лугами; 33 - давні погано дреновані прохідні долини, складені водно-та озерно-льодовиковими відкладами, із чорноземами звичайними малогумусними глибокими і вилуженими на місці різнотравно-злакових степів.

Для детальнішого вивчення типології ландшафтних структур необхідно дослідити найбільш репрезентативні з позиції просторової структури ПТК і структури природокористування ключові ділянки в кожному ландшафтному районі (рис. 9).

Ландшафтна структура ключової ділянки в Знаменсько-Світловодському ландшафтному районі (масштаб 1 : 50 000)

Рис. 9. Ландшафтна структура ключової ділянки в Знаменсько-Світловодському ландшафтному районі (масштаб 1 : 50 000)

ПТК лесових рівнин (ухили не більше 1,5 °);

1 - слабохвилясті, добре дреновані, із сірими лісовими середньо суглинистими ґрунтами під дубовими та дубово-грабовими лісами; 2 - хвилясті, добре дреновані, із темно-сірими важкосуглинистими ґрунтами під свіжими дібровами; 3 - плоскохвилясті, добре дреновані, із чорноземами опідзоленими важкосуглинистими під свіжими дібровами.

ПТК схилів лесових рівнин різної крутизни:

4 - пологі (2,0 °-3,5 °), рівні, дреновані, із сірими лісовими ґрунтами під свіжими дібровами; 5 - пологі (2,0 °-3,5 °), слабо-випуклі, із чорноземами опідзоленими глинистими під свіжими дібровами; 6 - положисті (4,0 °-б,0 °), рівні, слабодреновані, із сірими лісовими піщано-легкосуглинистими і темно-сірими середньо суглинистими грунтами під свіжими дібровами.

ПТК ерозійної мережі:

7 - схили лощин пологі (3,0 °-5,0 °), рівні, дреновані, із темно-сірими слабозмитими ґрунтами під свіжими та сухими дібровами; 8-схили балок круті (більше 10 °), слабо вгнуті, у нижній частині вгнуті, із темно-сірими глеюватими та слабо-глеюватими сильно змитими і намитими ґрунтами, задерновані; 9 - схили балок круті (більше 10 °), слабо-випуклі, із сірими лісовими сильно змитими та намитими ґрунтами, задерновані, під свіжими дібровами; 10 - днища балок плоскі, вологі, складені делювіальними відкладами, з лугово-чорноземними та чорноземно-луговими намитими ґрунтами під луговою рослинністю з розрідженим деревостоєм; 11 - днища балок слабо-вгнуті, мокрі, з лугово-болотними та болотними ґрунтами на балковому делювії; 12 -днища лощин плоскі, сухі, виконані делювіальними відкладами, із чорноземами опідзоленими намитими слабо-глеюватими під вологими дібровами; 13 - овраги, у більшості схилові, з не задернованими крутими схилами, з розмитими ґрунтами.

Долинно-річкові ПТК:

  • 14 - заплава р. Інгулець низька, місцями заболочена, із болотними ґрунтами на алювіально-делювіальних відкладах, під осоково-очеретяними асоціаціями; 15 - річкові заплави високі, сухі, піщані, з дерновими слаборозвинутими ґрунтами на палеоген-неогенових пісках під розрідженими сосновими лісопосадками; 16 - перша надзаплавна тераса, складена різно-зернистими пісками, з дерновими піщаними ґрунтами під сосново-чагарниковими насадженнями;
  • 17 - схили річкових долин рівні, з темно-сірими слабо-оглеєними середньо-та сильно-змитими ґрунтами, задерновані.

Отже, результати досліджень геоекологічного обгрунтування проектів природокористування інтерпретуються у вигляді серії взаємозалежних прикладних карт, складених на основі ландшафтної карти проектованого регіону і схеми його ландшафтного районування, масштаб яких і обсяг необхідної інформації відповідають певній стадії проектування. Кожна зі складених карт поетапно включається в процес проектування. Перехід від загальнонаукової ландшафтної карти до серії прикладних карт послідовно підвищує її інформативність залежно від цілей та виду територіального проектування.

Основними принципами при складанні ландшафтної карти є генетико-морфологічний і структури о-функціональний.

І оскільки ландшафт, як правило, виконує декілька функцій одночасно, кожній формі природокористування відповідає своє функціональне і територіальне сполучення цілей, методів і видів впливу на ландшафт. А загальна класифікаційна схема ландшафтів має такий вигляд: функціональний тип використання ландшафту - зонально-провінційна специфіка типу використання (підтип) - регіональні відмінності щодо ступеня перетвореності ландшафтів (вид) - місцеві особливості ландшафту у зв'язку з технологією природокористування.

Досвід ландшафтного аналізу в проектно-планувальних документах показав, що в більшості випадків у практиці планування і проектування спостерігається значний розрив між об'ємом і змістом природознавчої (ландшафтознавчої) інформації та реальним об'єктом проектування. Тому

Ландшафтознавчий аналіз території, що полягає у виявленні функціональних і структурно-генетичних властивостей ПТК планувальної території як об'єктів господарського використання, є основним етапом геоекологічного обґрунтування схем і проектів природокористування, на результатах якого будуються всі наступні ландшафтно-планувальні розробки.

 
<<   ЗМІСТ   >>