Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОДІВ В ЕНЕРГЕТИЦІ

■ Поняття про ефект та ефективність

■ Методичні підходи до вибору інструментарію техніко-економічного обґрунтування господарських рішень

■ Показники економічної ефективності

■ Визначення економічної ефективності капітальних вкладень в енергетичні об'єкти

■ Особливості оцінки економічної ефективності витрат на природоохоронні заходи в енергетиці

Поняття про ефект та ефективність

Розвиток енергетичних об'єктів потребує прийняття обґрунтованих господарських рішень, що характеризуються високим рівнем технічної ефективності та соціально-економічної доцільності. У зв'язку з цим в економіці енергетики одним із ключових понять є економічна ефективність господарських заходів.

Господарськими заходами можуть вважатися:

  • • впровадження нової (наприклад, енергоефективної) техніки;
  • • інвестиційний проект;
  • • укладання комерційної угоди;
  • • реалізація будь-якого господарського рішення;
  • • здійснення природоохоронних заходів на енергетичному об'єкті;
  • • проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.

Спільними для всіх цих заходів є два моменти:

  • по-перше, усі вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);
  • по-друге, усі вони вимагають витрат коштів (або інших ресурсів).

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим – співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.

Ефект (від лат. effectus – виконання, дія) означає результат, наслідок яких-небудь причин, дій. Ефект може вимірюватися у матеріальному, соціальному, грошовому вираженні. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої і спожитої продукції (тобто штуками, кубічними чи квадратними метрами, кВт•год, тоннами і т. д.), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) і т. д. У тому випадку, коли зазначені результати одержують грошову оцінку, говорять про економічний ефект.

Економічний ефект – виражений у вартісній (грошовій) формі результат яких-небудь дій (зокрема перелічених вище господарських заходів).

Примітка

Якщо згадані результати впливають не лише на суто виробничу сферу, але й обумовлюють зміни, пов'язані з впливом на здоров'я або умови життєдіяльності людини, прийнято говорити про соціально-економічний ефект. Якщо ці зміни стосуються природоохоронної сфери, використовують вираз "еколого-економічний ефект".

Хоча за самим визначенням результат і ефект є спорідненими поняттями (ефект – певна форма результату), потреби економічної практики змушують у ряді випадків розмежовувати ці терміни. При цьому під умовним поняттям "економічний результат", як правило, мають на увазі загальний ("брутто") результат (зокрема виторг, дохід), а під поняттям "економічний ефект" – чистий ("нетто") результат (зокрема прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою

Е = Р-В, (7.1)

де Е – величина умовного економічного ефекту; Р – величина умовного економічного результату; В – повні витрати за заходом, що викликав ефект.

Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, набувати такого змісту.

Рівень національної економіки, паливно-енергетичного комплексу:

Р – приріст ВВП (країни, галузі) за певний період часу;

В – повні витрати за заходом, включаючи економічні збитки від забруднення довкілля;

Е – приріст національного доходу (країни, галузі).

Рівень енергетичного підприємства:

Р – загальний виторг підприємства за певний період часу;

В – вартість виробництва і реалізації продукції "плюс" податкові відрахування і платежі;

Е – прибуток.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, говорять про позитивний ефект (зокрема підприємство отримує прибуток), у

протилежному разі – про негативний ефект (збиток) (Экономическая, 1999).

У ролі показника економічного ефекту залежно від цілей заходу і від рівня прийняття рішення можуть використовуватися:

  • на національному рівні:
    • – приріст національного доходу;
    • – збільшення надходження валютних коштів у країну;
    • – збільшення обсягу податкових надходжень до бюджету;
    • – зниження зовнішнього (внутрішнього) боргу;
    • – зниження економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища тощо;
  • на територіальному рівні:
  • – збільшення обсягу надходжень до бюджету;
  • – збільшення відрахувань, спрямованих на вирішення соціальних проблем;
  • – зростання доходів населення тощо;
  • на рівні енергетичного підприємства:
  • – зростання прибутку;
  • – приріст заробітної плати працівників підприємства;
  • – економія заробітної плати унаслідок вивільнення працівників;
  • – заощадження сировини, енергії, матеріалів тощо.

Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його одержання.

Ефективність розкриває характер причинно-наслідкових зв'язків енергетичного виробництва. Вона відбиває не сам результат, а те, якою ціною він був досягнутий. Тому ефективність найчастіше характеризується відносними показниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) результату і витрат. Це, втім, не виключає розгляду у системі показників ефективності і самих абсолютних значень вихідних параметрів.

Економічна ефективність – це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (витрат) досягнення цілей (результатів), а в ряді випадків і самих цілей (зокрема одержання прибутку).

У загальному вигляді принципова схема визначення показника ефективності може бути виражена формулою

(7.2)

де е – показник економічної ефективності; Е – величина економічного ефекту; В – витрати ресурсів (коштів, засобів виробництва, предметів праці, трудових факторів, часу, ін.) на забезпечення зазначеного економічного ефекту.

Приклад 1

Розрахуємо економічний ефект та ефективність господарського заходу із встановлення енергозберігаючих ламп у виробничому цеху, якщо витрати на встановлення ламп становлять ЗО тис. грн, річна економія коштів на освітлення – 12 тис. грн. Термін служби однієї лампи в середньому становить 5 років.

Економічний результат за весь період використання ламп (5 років) без урахування фактора часу становитиме: 12 • 5 = 60 тис. грн; тобто економічний ефект становитиме: Е – 60 – 30 – 30 тис. грн. Відповідно економічна ефективність заходу е = 30 / 30 = 1, або 100 %. Таким чином, захід характеризується високою економічною ефективністю і рекомендується до впровадження.

Хоча сам загальний теоретичний принцип має простий і однозначний вигляд, його практична реалізація може здійснюватися на основі різних методичних підходів. їх вибір вимагає глибокого розуміння економічного змісту господарського заходу, ефективність якого передбачається оцінити.

 
<<   ЗМІСТ   >>