Повна версія

Головна arrow Економіка arrow Економіка енергетики

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Зниження втрат напруги

Втрати напруги ΔU на ділянці електричної мережі визначаються так:

(13.7)

де Р – активна потужність, кВт; Q – РП, кВАр; R і Х– відповідно активний і реактивний опори ЛЕП, Ом; – номінальна напруга мережі, В.

Активні й реактивні опори практично постійні, а активна й реактивна потужності змінні, причому характер цих змін може бути різним:

  • – при повільній зміні навантаження відповідно до її графіка – відхилення напруги;
  • – при різко змінному характері навантаження – коливання напруги;
  • – при несиметричному розподілі навантаження за фазами електричної мережі – несиметрія напругу трифазній системі;
  • – при нелінійному навантаженні – несинусоїдальність форми кривої напруги (Ланцов, 2014).

Зниження втрат напруги досягається:

  • 1) вибором перетину провідників ЛЕП за припустимою втратою напруги;
  • 2) застосуванням поздовжньої ємнісної компенсації реактивного опору ЛІНІЇ (X). Однак це призводить до підвищення струмів короткого замикання при X→0. Завдяки послідовному включенню конденсаторів К (поздовжня ємнісна компенсація) втрати напруги в лінії визначаються за формулою

(13.8)

де – частина індуктивного опору, що компенсується конденсаторами, Ом; – частина напруги, що відповідає активній потужності, В; – зниження втрат напруги за рахунок компенсації реактивної потужності, В.

Таким чином, послідовно включені конденсатори компенсують частину індуктивного опору лінії, тим самим зменшується у лінії і створюється певна додаткова напруга в мережі, що залежить від навантаження.

Послідовне включення конденсаторів доцільне лише при значній РП навантаження при коефіцієнті РП . Якщо цей коефіцієнт близький до нуля, втрати напруги у лінії визначаються в основному активним опором і активною потужністю. У цих випадках компенсація індуктивного опору недоцільна.

Послідовне включення конденсаторів досить ефективне при різких коливаннях навантаження, оскільки регулюючий ефект конденсаторів (величина додаткової напруги) пропорційний струму навантаження й автоматично змінюється практично безінерційно. Тому послідовне включення конденсаторів необхідно застосовувати у повітряних лініях напругою 35 кВ і нижче, що живлять різко змінне навантаження з відносно низьким коефіцієнтом потужності. їх використовують також у промислових мережах із різко змінними навантаженнями (Конюхова, 2002);

3) компенсацією РП (Q) для зниження її передачі електромережами за допомогою КУ і синхронних електродвигунів, що працюють у режимі перезбудження. Регулювальний ефект компенсувальних пристроїв можна визначити за формулою

(13.9)

де – потужність компенсувальної установки.

Крім зниження втрат напруги, це є одним із ефективних заходів енергозбереження, що знижує загальні втрати електроенергії в мережах;

4) регулюванням напруги U у центрі живлення ():

(13.10)

яке здійснюється за допомогою трансформаторів, оснащених пристроєм автоматичного регулювання коефіцієнта трансформації залежно від величини навантаження;

5) напруга може регулюватися на проміжних трансформаторних підстанціях ():

(13.11)

за допомогою трансформаторів, оснащених пристроєм перемикання відпайок на обмотках з різними коефіцієнтами трансформації (перемикання без збудження, тобто з відключенням від мережі).

Перший (/?) і другий (А) способи обираються при проектуванні мережі і не можуть надалі змінюватися. Третій () і п'ятий () способи ефективні

для регулювання при сезонній зміні навантаження мережі, але керувати режимами роботи компенсуючого устаткування споживачів необхідно централізовано, залежно від режиму роботи всієї мережі. Четвертий спосіб – регулювання напруги в центрі живлення () – дозволяє енергопостачальній організації регулювати напругу відповідно до графіка навантаження мережі (Ланцов, 2014).

 
<<   ЗМІСТ   >>