Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Державне регулювання інвестиційної діяльності

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики. Воно визначається показниками економічного і соціального розвитку України, державними і регіональними програмами розвитку господарства, державними і місцевими бюджетами, передбачуваними в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

При цьому створюються пільгові умови для інвесторів, що здійснюють інвестиційну діяльність на найважливіших для задоволення суспільних потреб напрямах, насамперед у соціальній сфері, технічному і технологічному вдосконаленні виробництва, створенні нових робочих місць для громадян, які потребують соціального захисту, впровадженні відкриттів і винаходів, у агропромисловому комплексі, в реалізації програм ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, у виробництві будівельних матеріалів, в галузі освіти, культури, охорони навколишнього середовища і здоров'я.

Державне регулювання інвестиційної діяльності передбачає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності, контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності.

Управління державними інвестиціями здійснюють державні та місцеві органи влади і управління. Воно включає планування, визначення умов і виконання конкретних дій з інвестування бюджетних і позабюджетних коштів.

Регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом:

  • – системи податків з диференціацією суб'єктів і об'єктів оподаткування, податкових ставок і пільг. Для регулювання інвестування податок на інвестиції;
  • – проведення кредитної та амортизаційної політики, в тому числі прискоренням амортизації основних фондів. Пільги з амортизації можуть встановлюватися
  • – диференційовано для окремих галузей і сфер економіки, елементів основних фондів, видів устаткування;
  • – надання фінансової допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій, бюджетних позик на розвиток окремих регіонів, галузей, виробництв;
  • – державних норм та стандартів;
  • – антимонопольних заходів;
  • – роздержавлення і приватизації власності;
  • – визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;
  • – політики ціноутворення;
  • – проведення експертизи інвестиційних проектів;
  • – інших заходів.

Рішення щодо державних інвестицій приймаються на основі прогнозів економічного і соціального розвитку країни, схем розвитку і розміщення продуктивних сил, цільових науково-технічних і комплексних програм і техніко-економічних об ґрунтувань, що визначаються доцільністю цих інвестицій.

Проекти цільових комплексних державних програм розробляються в порядку, який визначає Кабінет Міністрів України за участю зацікавлених державних органів і громадських організацій. Верховна Рада України затверджує їх у складі основних напрямів економічного і соціального розвитку країни.

Верховна Рада України затверджує у складі основних напрямів економічного і соціального розвитку обсяги державних інвестицій, здійснюваних за рахунок державного бюджету. Однією з форм державних інвестицій є державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві.

Державне замовлення розміщується, як правило, на конкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств і організацій. Об'єкти державного замовлення приймаються в експлуатацію у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Державні, міждержавні та регіональні інвестиційні проект і програми , що реалізуються за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів, підлягають обов'язковій державній експертизі.

Інвестиції за рахунок інших джерел підлягають державній експертизі у питаннях додержання екологічних і санітарно-гігієнічних вимог. Державна експертиза інвестицій здійснюється у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Місцеві органи влади у межах своїх повноважень регулюють інвестиційну діяльність на своїй території, в тому числі узгоджуючи питання створення виробничих і соціальних об'єктів, використання природних ресурсів суб'єктами інвестиційної діяльності.

Вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначають за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, – за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами. Ціни у будівництві визначаються з використанням державних кошторисних норм і рекомендованих цін. Держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь термін дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їхні права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

Державні органи та їхні посадові особи не мають права втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності, крім випадків, коли таке втручання допускається чинним законодавством і здійснюється в межах компетенції цих органів і посадових осіб. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об'єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених законодавством.

У разі прийняття державними або іншими органами актів, що порушують права інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктами інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі цими органами. Спори про відшкодування збитків вирішує суд або арбітражний суд відповідно до їхньої компетенції.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також договорами з іноземними державами. Інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що включає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивезення цінностей і результатів інвестицій.

Інвестиції не можуть бути безплатно націоналізовані, реквізовані. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з відшкодуванням інвестору в повному обсязі збитків, заподіяних у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності. Порядок відшкодування збитків інвестору визначається законодавчими актами.

Внесені або придбані інвестором цільові банківські вклади, акції та інші цінні папери, платежі за набуте майно або за орендні права у разі вилучення відповідно до законодавчих актів України відшкодовуються інвесторами, за винятком сум використаних або втрачених за їхньою участю.

Спори, що виникають в результаті здійснення інвестиційної діяльності, розглядаються відповідно судом, арбітражним або третейським. При недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами. Сплата штрафів і неустойок за порушення умов договорів, а також відшкодування завданих збитків не звільнює винну сторону від виконання зобов'язань, якщо інше не передбачено законом або договором.

Інвестиційна діяльність може бути зупинена чи припинена за рішенням інвесторів (при цьому вони відшкодовують збитки учасникам інвестиційної діяльності) або уповноваженого державного органу.

Держава за допомогою методів економічного регулювання повинна цілеспрямовано впливати не лише на формування внутрішніх та приплив зовнішніх інвестицій, а й створити умови для їх спрямування у реальний сектор економіки, формувати в Україні сприятливе інвестиційне середовище.

Враховуючи всі обставини й усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційної ситуації в Україні, головним завданням на короткотермінову перспективу є підготовка потрібної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Для цього потрібно здійснити низку першочергових заходів з послідовної деполітизації економіки, формування єдиних стратегічних завдаю" та послідовності економічних реформ, незмінних за приходу до влади будь-яких політичних команд, забезпечення незмінності та гарантованості захисту ринкових прав і свобод інвестора. Зокрема:

  • 1. Підготувати план дій щодо забезпечення сприятливої інвестиційної ситуації у межах проголошених пріоритетів соціально-економічного розвитку, залучити до його розроблення та обговорення широке коло експертів, науковців, представників органів державної влади та бізнесу.
  • 2. Розробити регіональні плани підвищення інвестиційної привабливості областей з урахуванням особливостей їхніх поточних рейтингів інвестиційної привабливості, забезпечити державний моніторинг їхнього виконання, як одного з критеріїв успішності діяльності місцевих державних адміністрацій.
  • 3. Поширити реалізацію обласними державними адміністраціями навчальних програм серед бізнесменів із підготовки інвестиційних пропозицій, складання інвестиційних бізнес-планів, юридичного супроводу інвестиційних проектів, управління інвестиційними проектами.
  • 4. Істотно розширити спектр заходів конкурентної політики, зокрема – щодо запобігання антиконкурентним діям національних та іноземних інвесторів на українському ринку, удосконалити методики та критерії виявлення проявів недобросовісної конкуренції з урахуванням реалій сучасної української економіки.
  • 5. Підготувати перелік заходів щодо посилення відповідальності представників органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних та інших дискримінаційних дій щодо інвесторів.
  • 6. Поширити практику укладання прозорих угод між інвесторами та владою щодо взаємних зобов'язань у сфері конкурентної поведінки бізнесу та конкурентної політики держави на певних ринках на визначений середньо- і довготерміновий період часу.
  • 7. Сформувати на основі спільного розроблення Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Міністерства транспорту і зв'язку, Міністерства промислової політики, Міністерства палива та енергетики, а також галузевих об'єднань підприємців довготермінову програму державного та змішаного інвестування в розвиток телекомунікаційної, транспортної та енергетичної інфраструктури.
 
<<   ЗМІСТ   >>