Повна версія

Головна arrow Інвестування arrow Інвестування

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

СУБ'ЄКТИ Й ОБ'ЄКТИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • 2.1. Характеристика суб'єктів інвестиційної діяльності.
  • 2.2. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності.
  • 2.3. Інвестиційна діяльність банків.
  • 2.4. Інвестиційна діяльність небанківських фінансово-кредитних установ.
  • 2.5. Об'єкти і напрями інвестування в сучасних умовах.

Характеристика суб'єктів інвестиційної діяльності

Законом України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 р. № 1560-ХП визначено, інвестиційна діяльністьце сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [4].

6 Україні згідно з чинним законодавством з інвестування суб'єкти інвестиційної діяльності поділяються на інвесторів і учасників інвестиційної діяльності.

Головним суб'єктом інвестиційної діяльності виступає інвестор. Він самостійно визначає цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності. У тому числі шляхом організації конкурсів і торгів. За рішенням інвестора права володіння, користування та розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом.

Зокрема, всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, Визначено Законом права і обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності:

  • 1. інвестор у випадках і порядку, встановлених законодавством України, зобов'язаний:
    • – подати фінансовим органам декларацію про обсяги й джерела здійснюваних ними інвестицій;
    • – одержати необхідний дозвіл або узгодження відповідних державних органів та спеціальних служб на капітальне будівництво;
    • – одержати висновок експертизи інвестиційних проектів щодо додержання технологічних, санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних та архітектурних вимог.
  • 2. суб'єкти інвестиційної діяльності зобов'язані:
    • – додержувати державних норм та стандартів:
    • – виконувати вимоги державних органів та посадових осіб, що пред'являються в межах їх компетенції:
    • – подавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;
    • – не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати усі вимоги антимонопольного регулювання.

Інвестори можуть виступати у ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Інвесторів класифікують за такими ознаками (рис. 2.1).

Класифікація інвесторів [22, с.49]

Рис. 2.1. Класифікація інвесторів [22, с.49]

За своїм статусом інвестори можуть бути корпоративними, інституційними та індивідуальними.

Корпоративні інвестори – це, переважно, акціонерні товариства, а також підприємства інших форм власності, що мають вільні грошові кошти.

Інституційні інвестори – це фінансовий посередник, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює в основному інвестиційну діяльність стосовно операцій з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами. До інституційних інвесторів належать банки, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, лізингові компанії та інші фінансові установи.

Індивідуальні інвестори – це фізичні особи, які використовують свої нагромадження для інвестування. Індивідуальний інвестор найчастіше зацікавлений у тому, щоб вільні грошові кошти принесли дохід, що стане джерелом доходів при досягненні пенсійного віку або забезпечить фінансову стабільність його родинні.

За цілями інвестування прийнято розрізняти стратегічних і портфельних інвесторів.

Стратегічні інвестори – інвестори, які здійснюють прямі інвестиції з метою збільшення капіталу і участі в управлінні виробництвом.

Портфельні інвестори – інвестори, які здійснюють свою діяльність з метою збільшення поточного доходу.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Основними учасниками інвестиційного процесу є виробничо-господарські утворення, до яких належать.

Акціонерні товариства – це товариства, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть відповідальність пропорційно до кількості акцій, що їм належать. товариство може бути публічним або приватним.

Товариства з обмеженою відповідальністю – цс товариства, статутний фонд якого поділяється на частки, розмір яких визначений установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах своїх внесків або пропорційно до них. Зміна вартості майна, а також додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді.

Товариства з додатковою відповідальністю – це товариства, статутний фонд яких поділяється на частки, що належать учасникам. Учасники відповідають за боргами товариства пропорційно до своїх внесків, а в разі нестачі коштів – додатковим майном, що належить всім учасникам товариства. Граничний розмір відповідальності визначений установчими документами.

Повні товариства – це товариства, всі його учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та несуть колективну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, причому відповідальність учасники несуть незалежно від часу виникнення боргів.

Командитні товариства – це товариства, які мають поряд з одним або кількома членами, що несуть повну відповідальність, також одного або декількох учасників, відповідальність яких обмежується сумою внесків у майні товариства. Перші несуть солідарну відповідальність за боргами товариства та здійснюють управління справами командитного товариства. Сукупний розмір внесків інших учасників у майні товариства обмежується 50% статутного фонду і в разі ліквідації товариства їхні внески повертаються першочергово.

Активними учасниками інвестиційного процесу є інституційні інвестори, до яких належать: холдингові компанії, промислово-фінансові групи та фінансові установи.

Усі інституційні інвестори здійснюють вкладення за певними напрямами. Холдингова компанія – спрямовує інвестиції на розвиток тих підприємств, контрольним пакетом яких володіє. Об'єктом інвестування для фінансово-промислових груп є ті підприємства, що входять до їх складу, а фінансові компанії надають інвестиційні ресурси лише тим підприємствам, які становлять для них фінансовий інтерес.

Суб'єкти інвестиційної діяльності та їх функціональні учасники [30, с. 112]

Рис. 2.2. Суб'єкти інвестиційної діяльності та їх функціональні учасники [30, с. 112]

Холдингова компанія – це суб'єкт господарювання, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, суб'єктів господарювання.

У світовій практиці існує два типи холдингів. Чистий холдинг, при якому головна компанія виконує лише функції управління та контролю за діяльністю дочірніх підприємств. До них належать банки, інвестиційні, страхові, будівельні або торгові компанії.

Змішаний холдинг, при якому головна компанія, крім функцій управління та контролю, займається також спільно з дочірніми компаніями підприємницькою діяльністю. Змішані холдинги типові для материнських компаній сучасних промислових концернів – багатогалузевих об'єднань, організаційно пов'язаних між собою підприємств, а також конгломератів- концернів, які характеризуються значною диверсифікацією та ослабленням функціональних зв'язків між компаніями, що входять до нього.

Холдинги бувають галузеві, міжгалузеві, транснаціональні.

Промислово-фінансова група (ПФГ) – це велике угруповання підприємств, банків, інших юридичних осіб, які займаються виробничою, торговельною, фінансово-кредитною діяльністю. На відміну від холдингу, ПФГ не має компанії, що спеціалізується на управлінні. Ці групи створюються, зазвичай, на міжгалузевих засадах, що дозволяє здійснювати спільні інвестиції у великі проекти.

ПФГ створюються за рішенням уряду України на визначений термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.

Інвестори для реалізації своїх намірів щодо напрямів та обсягів інвестицій залучають на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності.

Учасники інвестиційної діяльності – це фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручень інвестора.

Активними суб'єктами інвестиційної діяльності є функціональні учасники, до яких належать:

Фірми-девелопери – юридичні особи, які беруть на себе функції з управління капіталом, що інвестується. Такі фірми самостійно здійснюють пошук найвигідніших напрямів вкладання коштів інвестора, розробку проекту, його фінансування, реалізацію та введення в експлуатацію. Окремі функції з реалізації проекту загалом чи його окремого етапу може брати на себе проект- менеджер (керівник проекту), який залучається на період реалізації інвестиційного проекту.

Фірми-ріелтери – це фірми-посередники з інвестування в об'єкти нерухомого майна. Вони працюють не лише за угодами з продавцями нерухомості, а й визначають інвесторам економічну доцільність придбання тих чи інших готових будівель, споруд чи незавершених будівельних об'єктів.

Інжиніринго-консолітінгові фірми – це фірми, які займаються розробкою на договірних засадах різного роду документації – інформаційної, науково-технічної, проектно-кошторисної та інших. За замовленням окремого інвестора такі компанії виконують також техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляють бізнес-план, здійснюють моніторинг проекту, авторський та технічний нагляд при його виконанні, організовують та проводять тендерні торги.

Будівельні фірми – виконують весь комплекс робіт за інвестиційним проектом (проектно-кошторисні, будівельні, монтажні тощо).

Аудиторські фірми – виконують в інвестиційному процесі функції перевірки фінансово-господарської діяльності як власне інвестора, так і інших його партнерів. Аудитори дають оцінку активів та пасивів балансів фірми, розраховують показники ліквідності балансу, здійснюють оцінку інвестиційних якостей цінних паперів, оцінку капіталу власне інвестора та його акціонерів.

 
<<   ЗМІСТ   >>