Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Контролінг

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Зовнішнє середовище підприємства

Підприємства є відкритими соціально-економічними системами, які знаходяться під впливом багатьох факторів зовнішнього середовища. Метою аналізу зовнішнього середовища є формування бази даних, на підставі якої фахівці можуть скласти достатньо точні й об'єктивні прогнози керуючись характером змін певних параметрів діяльності підприємства.

Таблиця 4.1

"Дерево цілей" підприємства

Перший рівень

Місія підприємства: Досягнення вагомого положення на ринку за рахунок збільшення частки ринку, підвищення рівня рентабельності, збільшення стратегічного рівня підприємства

Другий рівень

Заг. економічні цілі

Маркетингові цілі

Цілі виробництва

Фінансові цілі

Науково- технологічні цілі

Кадрові цілі

Організаційно- управлінські цілі

Третій рівень

підвищення рівня прибутків

підвищення рівня рентабельності

підвищ, загального обсягу продажу

збільшення частки ринку

підвищення рівня забезпеченості ресурсами

встановлення конкур, рівня цін

збільшення масштабу виробництва

оптимальний рівень витрат

належний рівень якості

створення диверсифікації послуг

підвищ, ефективності виробництва

фінансова стабільність

оптимальна структура капіталу

динаміка обігу капіталу

приріст інвестицій

технологічний рівень

придбання патентів і ліцензій

адаптація "ноу-хау" до виробництва 1

оптимальний рівень чисельності та структури персоналу

необх. рівень кваліфікації персоналу |

розвиток системи упр. кадрами

рівень продуктивності праці

запровадження ефективних технологій управління

оптимізація прийняття упр. рішень

запровадження ефективних методів організації виробництва

Зовнішнє середовище – це широкий спектр сил, що діють ззовні підприємства та впливають на її конкурентну результативність, тобто це об'єктивно сформовані умови функціонування підприємств. На основі переробки наявних ресурсів підприємство здійснює виробничо-господарську діяльність та постачає у зовнішнє середовище продукцію або послуги.

У свою чергу, зовнішнє середовище безпосередньо або опосередковано впливає на підприємство (рис. 4.6).

Фактори зовнішнього середовища

Рис. 4.6. Фактори зовнішнього середовища

За впливом зовнішнього середовища на діяльність суб'єктів господарювання виокремлюють фактори прямої та непрямої дії.

До факторів прямої дії (макрорівень) відносяться складові, які безпосередньо впливають на діяльність підприємства. Це споживачі, конкуренти, постачальники ресурсів та їх доступні обсяги, законодавство, посередники та економічні умови господарювання.

Споживачі відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності діяльності підприємств у наслідок того, що вони є потенційними покупцями продукції та послуг. Вплив на споживачів може здійснюватися, наприклад, через PR-технології та рекламу.

Конкуренти – фізичні особи або інституційні суб'єкти, між якими відбувається суперництво внаслідок того, що вони зацікавлені у досягненні однакових або близьких за змістом цілей і використовують близькі за своїми якісними характеристиками ресурси.

Аналіз рівня конкуренції складається з таких етапів:

  • – оцінка специфіки конкурентної боротьби на ринку на основі кількісних і якісних параметрів, а також дослідження показників у динаміці;
  • – оцінка діяльності основних компаній-конкурентів;
  • – складання досьє на конкурентів;
  • – визначення конкурентних переваг власної продукції на ринках збуту;
  • – визначення шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства.

Постачальники ресурсів. При здійсненні виробничо- господарської діяльності підприємства використовують різноманітні сировинні, матеріальні, технологічні, кадрові, інформаційні та фінансові ресурси. Оцінка постачальників відбувається на основі таких критеріїв як вартісні та якісні властивості ресурсів, що постачаються; можливості безперебійного постачання та заміни й комбінування з іншими факторами виробництва; достатність інвестиційних ресурсів, терміни кредитування; кваліфікованість і професіоналізм людських ресурсів; потенціал розвитку довгострокової взаємодії.

Законодавство формує державну політику, визначає правила та ефективність діяльності підприємств. При аналізі зовнішнього середовища необхідно враховувати складність, рухливість і деякі протиріччя вітчизняної та міжнародної нормативно-правової бази.

Посередники на зовнішньому і внутрішньому ринках забезпечують комплекс операцій з організації та забезпечення процесу купівлі-продажу, що реалізується за дорученням первинних продавців (виробників) та кінцевих покупців (споживачів).

Фактори непрямої дії впливають на організацію не безпосередньо, а через дію певних чинників. До них відносяться міжнародні події, рівень науково-технічного прогресу, політичне середовище, ринкова інфраструктура, ринковий попит, соціальне і культурне становище.

Міжнародні події впливають на економічну активність на зовнішніх ринках та визначають пріоритетні напрями розвитку економіки. Процеси міжнародного розподілу праці формують умови виходу підприємств на світовий ринок.

Рівень науково-технічного прогресу визначає потребу споживачів у інноваціях, нових товарах та послугах, в оновленні основних фондів, що, в свою чергу, пов'язане зі збільшенням обсягів інвестування.

Стабільне політичне середовище країни суттєво впливає на її інвестиційну привабливість, на рівень товарообміну, визначає напрями діяльності суб'єктів господарювання. Важливим завданням державного регулювання є забезпечення збуту національних товарів на різних ринках, створення відповідних умов для вітчизняних суб'єктів господарської діяльності та захисту внутрішнього ринку.

Однією з важливих умов функціонування ринку є наявність розвинутої ринкової інфраструктури. Від рівня її розвитку залежить у кінцевому підсумку і ефективність функціонування ринкової економіки. У свою чергу, за рівнем розвитку ринкової інфраструктури можна судити і про ступінь розвитку ринкових відносин у тій чи іншій країні. Тому необхідною умовою дієвості ринкових відносин є створення відповідної інфраструктури ринку.

Ринковий попит характеризує кон'юнктуру ринку, аналіз якої в умовах динамічно змінного зовнішнього середовища дозволяє здійснювати купівлю-продаж продукції за найбільш вигідними цінами, раціонально маневрувати наявними ресурсами, оптимізувати виробництво товарів або надання послуг відповідно до очікуваних обставин. Для складання прогнозу ринкового попиту та кон'юнктури ринків зазвичай створюють експертну групу, яка на основі ретельного аналізу і оцінки наявної ситуації визначає основні тенденції розвитку ринку на перспективу, встановлює потенційні можливості, надає прогнози, пропонує напрями подальшого розвитку бізнесу.

Соціальне і культурне становище визначає суспільні демографічні норми, поведінку, цінності, культуру, традиції споживання і їх вплив на структуру та обсяги ринків товарів у певних географічних зонах.

Аналіз зовнішнього середовища підприємств проводиться з метою виявлення власних конкурентних переваг і потенційних загроз, що можуть виникати при здійсненні виробничо-господарської діяльності. Границі зовнішнього середовища майбутньої діяльності визначаються у результаті стратегічного аналізу місць розташування ринку певних товарних та географічних сегментів.

Процес аналізу сегменту зовнішнього середовища складається з певних етапів та має особливості в залежності від галузевого спрямування підприємства, а саме:

  • 1. Збір даних про стан певного сегменту зовнішнього середовища.
  • 2. Розподіл інформації відповідно до стратегічних цілей підприємства, прийнятих критеріїв по групах за важливістю і ступенем впливу.
  • 3. Визначення ключових подій і тенденцій у певному сегменті ринку.
  • 4. Оцінка впливу тенденцій на діяльність підприємства.
  • 5. Прогноз розвитку ситуації й оцінка її впливу на діяльність підприємства.
 
<<   ЗМІСТ   >>