Повна версія

Головна arrow Фінанси arrow Контролінг

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Економічний аналіз у контролінгу

План:

  • 5.1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень
  • 5.2. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності

Ключові слова та поняття:

економічний аналіз, управлінські рішення, показники, відхилення, центри відповідальності, прибуток, рентабельність

Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

Термін аналіз запозичений із грецької мови та у перекладі означає "розподіляю", "відділяю". У загальному розумінні під поняттям "аналіз" розуміють розподіл певного єдиного явища на складові частини.

Предмет економічного аналізу підприємств

Рис. 5.1. Предмет економічного аналізу підприємств

Усі процеси господарської діяльності підприємств відбуваються, як правило, одночасно та тісно взаємопов'язані між собою, однак їхня природа, зміст та закономірності здійснення різні. Вони є результатом функціонування об'єкту управління, в основу якого покладено об'єктивні суспільні та економічні закони. Управління виробництвом та невиробничою сферою вимагає детальної інформації про тенденції та характер змін в економіці підприємства, її джерелом та методом осмислення є саме економічний аналіз.

Первинна інформація, що отримується управлінцями з бухгалтерських та інших джерел сама по собі ні про що не свідчить. У процесі аналізу вона проходить спеціальну обробку:

  • • проводиться порівняння результатів діяльності підприємства за ряд періодів з показниками інших підприємств галузі;
  • • визначається вплив різних чинників на величину підконтрольних показників;
  • • виявляються недоліки та невикористані можливості;
  • • окреслюється перспективи.

Тільки після обробки всього масиву отриманої інформації розробляються і обгрунтовуються управлінські рішення.

Сутність економічного аналізу а системі контролінгу та його основне призначення представлені на рис. 5.2.

Сутність проведення економічного аналізу підприємств

Рис. 5.2. Сутність проведення економічного аналізу підприємств

У залежності від моделі управління господарською діяльністю, у змісті якої переважають цикли управління чи відрізки часу здійснення господарських процесів, розрізняють оперативний, поточний та перспективний аналіз.

Оперативний аналіз (рис. 5.3):

Оперативний аналіз у системі контролінгу

Рис. 5.3. Оперативний аналіз у системі контролінгу

  • • здійснюється в оперативній або короткостроковій системі управління за декаду, тиждень, добу, зміну;
  • • спрямований на вивчення первинних короткострокових причинно- наслідкових зв'язків в об'єкті управління, результати яких відображаються, в основному, оперативним обліком.

Поточний аналіз:

  • • застосовується в поточній або середньостроковій системі управління;
  • • передбачає' детальне вивчення характеру виконання планових та програмних завдань поточних періодів (місяців та кварталів з наростаючим підсумком);
  • • виявляє та усуває негативні причини, характерні для певної системи;
  • • активізує використання поточних резервів, які сприяють досягненню поставленої мети.

Перспективний аналіз:

  • • здійснюється у перспективній або довгостроковій системі управління;
  • • покликаний забезпечити обгрунтування прогнозованих результатів господарської діяльності, які відображені у довгострокових планах і програмах (на 5-15 років), надавати оцінку фактичного виконання цих програм;
  • • являє собою вивчення чинників розвитку підприємства, взаємозв'язку та впливу на результативні показники у динаміці за тривалий період часу.

Оперативний аналіз базується на широкому використанні натуральних показників, які характеризують первинні чинники технічного характеру, що впливають на економічні показники. Система аналітичних показників повинна відображати як результати господарської діяльності та ефективність виробництва, так і наявні та використані ресурси.

Показник – це кількісно-якісна характеристика соціально- економічних явищ і процесів (рис. 5.4).

Кількісний та якісний аспекти показників у контролінгу

Рис. 5.4. Кількісний та якісний аспекти показників у контролінгу

Показники в економічному аналізі класифікують за різними ознаками, основні з яких представлені на рис. 5.5.

Класифікація показників в економічному аналізі за різними ознаками

Рис. 5.5. Класифікація показників в економічному аналізі за різними ознаками

  • 1. За змістом розрізняють кількісні та якісні показники. Зміна кількісних показників обов'язково призводить до зміни якісних, і навпаки. Це дозволяє використовувати їх у комплексі.
  • 2. За специфікою проведення аналізу відокремлюють загальні показники, що використовуються для характеристики загальних результатів роботи, та специфічні показники, які дають часткову характеристику про окремі явища виробничо-господарською діяльності.
  • 3. За ступенем синтезу показники можуть буми окремі (відображають окремі сторони, елементи явищ, процесів), узагальнюючі (використовуються для загальної характеристики складних економічних явищ) та допоміжні (непрямі) призначені для більш повної характеристики об'єкту дослідження.
  • 4. За методами вираження розрізняють абсолютні (натуральні, вартісні) показники, а також їх відносні характеристики, що відображають співвідношення двох абсолютних показників та визначаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах.
  • 5. За причинно-наслідковими зв'язками показники/поділяють на факторні, які визначають поведінку результативного показника і виступають у ролі причини зміни його величини та результативні, коли показник розглядається як результат впливу причин і виступає у ролі об'єкта.

При формуванні системи показників оперативного аналізу в системі контролінгу повинні дотримуватися наступні вимоги:

  • 1) у систему повинні входити кілька окремих показників та один узагальнюючий, що агрегує окремі показники та забезпечує єдність системи;
  • 2) системі повинна бути властива інтегрованість, що дозволяє застосувати її при програмно-цільовому управлінні економікою;
  • 3) необхідна достатня кількість показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємства;
  • 4) усі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси і явища, а також динамічними та забезпечувати однозначне розуміння явищ і процесів, що вивчаються.

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності

Найважливішими аспектами обліку витрат за центрами відповідальності є встановлення нормативних витрат і оцінка

результатів шляхом порівняння фактичних витрат із нормативними. Різниця між фактичними і нормативними витратами називається відхиленням. Відхилення розраховують окремо по кожному центру відповідальності.

Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності. Поточний контроль і аналіз відхилень дозволяють своєчасно переналаштовувати систему управління виробництвом та невиробничою сферою. Менеджер має можливість у будь-який момент впливати на процеси, не чекаючи закінчення періоду, на який були встановлені цілі та критерії, які їх відображають.

Відхилення є результатом зміни трьох основних факторів (рис. 5.6): обсягу виробництва, цін на ресурси, норм витрат на одиницю випуску. При чому зазвичай усі фактори впливають одночасно. Для ефективного оперативного управління необхідно виявляти причини відхилень (визначати, які відхилення якими факторами викликані; встановлювати відповідальність за здійснене; приймати рішення, які дозволяють уникнути небажаних відхилень у майбутньому).

Причини виникнення відхилень основних показників діяльності підприємства

Рис. 5.6. Причини виникнення відхилень основних показників діяльності підприємства

Аналіз залежності кінцевих результатів діяльності підприємства від встановлених відхилень включає у себе розробку системи координації і контролю за процесом досягнення кінцевих результатів. Його метою є формування системи підконтрольних показників, які можуть найкращим чином реагувати на будь-які зміни в діяльності підприємства, його структурних підрозділів (центрів відповідальності). Кожен показник системи може бути використаний

з метою аналізу; він повинен легко коректуватися і піддаватися управлінню, забезпечуючи тим самим гнучкість і маневреність всієї системи в досягненні кінцевих результатів роботи підприємства.

Показник, який повинен бути покладений в основу формування підконтрольних величин – прибуток, як джерело процвітання підприємства і покриття всіх його боргів, а також збільшення власних засобів (капіталу). У якості кінцевого показника діяльності як усього підприємства, так і його структурних підрозділів використовується рентабельність коштів, вкладених у поточну діяльність. Показник рентабельності відображає співвідношення результатів і факторів, що на них впливають та дозволяє оцінити результати діяльності.

 
<<   ЗМІСТ   >>