Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Особливості прогнозування стосовно життєдіяльності населення

Хімічне забруднення має низку особливостей, що впливають на життєдіяльність населення, які потрібно враховувати при складанні прогнозів. До цих особливостей можна віднести такі:

  • • небезпечні концентрації НХР можуть існувати від кількох годин до кількох діб;
  • • незначна імовірність ураження населення НХР через шкіряні покрови не вимагає залучення засобів захисту шкіри при евакуації;
  • • низька здатність до забруднення предметів одягу, меблів, предметів побуту дозволяє використовувати їх після звичайного провітрювання без спеціальної обробки;
  • • надзвичайна оперативність у проведенні заходів захисту, оскільки перебування людей протягом кількох хвилин у хмарі НХР може призвести до масового ураження;
  • • труднощі виявлення НХР, через відсутність надійних технічних засобів специфічної індикації;
  • • евакуація на короткий термін не вимагає будівництва нових житлових будинків, при цьому в теплу пору року для розміщення евакуйованого населення можуть широко застосовуватися наметові містечка;
  • • дальність евакуації залежить від масштабів аварій, але, як правило, складає не більше ніж 15 км від зони забруднення;
  • • у більшості випадків не потрібна санітарна обробка евакуйованого населення і дегазація одягу;
  • • можливі великі санітарні втрати серед населення вимагають утворення спеціальних бригад для надання медичної допомоги потерпілим;
  • • забруднення джерел водопостачання, продовольства і харчової сировини можливе тоді, коли отруйна речовина буде в рідкій фазі і, в окремих випадках, у твердому стані;
  • • більшість видів продовольчої сировини і продуктів харчування, які зберігаються відкрито, після виливу на них газоподібних НХР досить провітрити або піддати кулінарній обробці, щоб надалі використати за призначенням.

Планування заходів захисту від небезпечних хімічних речовин

Висока швидкість формування та дії уражаючих факторів викликають необхідність прийняття оперативних заходів щодо захисту працівників хімічнонебезпечного об'єкту і населення, яке знаходиться поблизу.

Тому захист від НХР повинен бути організований завчасно, а при виникненні аварій має проводитися у мінімально можливий термін.

Захист від НХР являє собою комплекс заходів, які здійснюються з метою максимально послабити ураження працюючих на об'єкті і населення, збереження їх працездатності. Комплекс заходів щодо захисту від НХР включає:

  • 1. Інженерно-технічні заходи щодо правильного зберігання, транспортування та використання НХР.
  • 2. Підготовка сил і засобів для ліквідації можливих хімічно-небезпечних аварій.
  • 3. Навчання порядку і правилам поведінки в умовах виникнення аварій працівників об'єкту і населення.
  • 4. Забезпечення засобами індивідуального і колективного захисту.
  • 5. Щоденний хімічний контроль.
  • 6. Прогнозування зон можливого хімічного забруднення.
  • 7. Попередження (оповіщення) про безпосередню загрозу ураження НХР.
  • 8. Хімічна розвідка району аварії.
  • 9. Тимчасова евакуація працюючих на об'єкті і населення із небезпечного району.
  • 10. Пошук постраждалих і надання їм допомоги.
  • 11. Локалізація та ліквідація наслідків аварії.

Захист від НХР організовується і здійснюється насамперед безпосередньо на хімічно-небезпечному об'єкті. Заходи захисту відображаються в Планах дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій, який розробляється завчасно, як правило, текстуально з додатками необхідних таблиць та інших документів (далі – План).

План захисту працівників від НХР повинен включати два розділи: організаційні заходи та інженерно-технічні заходи.

У розділі організаційних заходів представлені:

  • • характеристика об'єкта, його підрозділів, наявні на об'єкті НХР;
  • • оцінка можливої обстановки на об'єкті у випадку виникнення можливої аварії;
  • • організація контролю за хімічним станом на об'єкті у буденних умовах та при можливій аварії, порядок підтримання сил і заходів хімічної розвідки і хімічного контролю(нагляду) у стані постійної готовності;
  • • організація оповіщення працівників об'єкту і населення, яке проживає навколо об'єкта;
  • • організація укриття працюючих на об'єкті в захисних спорудах цивільної оборони, порядок підтримання їх у постійній готовності для укриття людей;
  • • організація евакуації працюючих на об'єкті;
  • • порядок оснащення і залучення аварійних бригад і формувань на об'єкті для ліквідації наслідків аварій;
  • • організація управління силами і засобами об'єкта під час ліквідації наслідків аварій, порядок використання сил і засобів, які прибувають для надання допомоги в ліквідації наслідків аварії;
  • • організація забезпечення працюючих на об'єкті і формувань засобами індивідуального захисту, порядок їх накопичення, зберігання і видачі;
  • • організація транспортного і матеріально-технічного забезпечення робіт щодо ліквідації наслідків аварії.

У розділі інженерно-технічних заходів відображаються:

  • • розміщення установок, які попереджують витік НХР у випадку виникнення аварії (клапани надлишкового тиску, терморегулятори, перепускні або скидні облаштування);
  • • планування підсилення конструкцій ємностей і комунікацій з НХР, огороджень для захисту від ушкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних підприємствах);
  • • розміщення (будівництво) під сховищами з НХР аварійних резервуарів, пасток і направлених стоків;
  • • розосередження запасів НХР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ;
  • • обладнання приміщень і промислових майданчиків стаціонарними системами виявлення аварій, засобами ме- теоспостережень і аварійної сигналізації.

Планом необхідно передбачати також заходи щодо усунення аварій на кожній ділянці, де є НХР, з визначенням відповідальних виконавців з-поміж керівного складу об'єкта і засобів, що залучаються, їх завдань і відведеного на виконання робіт часу. У міру необхідності План корегується. Виписка із Плану повинна бути на робочих місцях диспетчерського і керівного складу об'єкта і його підрозділів.

На робочих місцях працівників об'єкта, які мають справу з НХР, повинні бути аварійні картки, в яких відображаються

відомості про основні властивості НХР, засоби індивідуального захисту, необхідні дії, заходи щодо надання першої допомоги, а також порядок нейтралізації НХР.

У територіальних органах управління надзвичайних ситуацій також розробляються заходи щодо захисту населення міст (районів, областей) від НХР.

План розробляється графічно (на схемах, планах, картах місцевості) з додатками в пояснювальній записці.

У Плані відображаються:

  • • висновки з оцінки можливої хімічної обстановки;
  • • організація оповіщення про аварію та її можливі наслідки;
  • • організація виявлення і контролю хімічного стану;
  • • організація тимчасової евакуації та укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту;
  • • заходи щодо обмеження доступу та переміщення людей у зонах забруднення;
  • • порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту;
  • • організація надання першої медичної допомоги потерпілим;
  • • порядок локалізації і ліквідації наслідків аварії.

Слід відзначити, що ефективність усіх заходів захисту від НХР залежить від ступеня підготовки працівників об'єкту, населення, органів управління і сил, які залучені до ліквідації наслідків аварії.

Під хімічною обстановкою розуміється наявність у навколишньому середовищі певної кількості та концентрації різних хімічнонебезпечних речовин, переважно техногенного характеру.

Контроль хімічного забруднення навколишнього середовища є складовою частиною контролю загального стану навколишнього середовища. Він передбачає прогнозування, виявлення та оцінку фактичного хімічного стану, і на основі порівняння даних моніторингу та контрольних даних – визначення необхідності вироблення заходів щодо захисту і нормалізації хімічного стану.

Контроль хімічного стану здійснюється у всіх елементах біосфери, у повітрі атмосфери, ґрунті літосфери, в гідросфері. Основна увага при цьому приділяється контролю забруднення повітря як визначеному фактору хімічного забруднення всього навколишнього середовища. Контроль проводиться підрозділами спостереження і контролю державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

 
<<   ЗМІСТ   >>