Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Заходи щодо захисту населення і територій при радіаційних аваріях

Заходи щодо захисту населення в умовах аварії, що виникла на АС, проводяться на підставі "Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня". "Планів ліквідації аварій" та "Планів захисту персоналу і населення", які завчасно розробляються територіальними та відомчими органами управління ЄДСЦЗ в районах можливого радіоактивного забруднення.

1. Спостереження та оцінка фактичного радіаційного стану за допомогою приладів і систем радіаційного контролю, його прогнозування для віддалених районів за даними аварії та стану метеоумов на момент викиду радіоактивних речовин (РР).

Прогнозування складається з урахуванням можливих фаз розвитку аварії.

Фаза аварії рання (гостра) – фаза комунальної аварії тривалістю від кількох годин до одного-двох місяців після початку аварії, яка включає такі події:

  • а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу з аварійного джерела;
  • б) процеси повітряного переносу та інтенсивної наземної міграції радіонуклідів;
  • в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду. На ранній стадії критичними шляхами радіаційного впливу продуктів аварійного викиду на населення будуть зовнішнє опромінення від газо-аерозольної хмари і радіоактивних випадінь, а також інгаляттійне надходження радіонуклідів до організму людини.

Фаза аварії середня (фаза стабілізації) – фаза комунальної аварії, яка починається через один-два місяці та завершується через 1...2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (внаслідок радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи Телуру і Йоду, 140Ва + 140La, але у формуванні гамма-поля зростає роль 95Zr + 95Nb, ізотопів Рутенію і Церію, 134Cs, 136Сs і 137Cs. Основними критичними шляхами радіаційного впливу на цій стадії будуть зовнішнє опромінення від радіоактивних речовин, що випали на місцевості, та внутрішнє опромінення радіоізотопами Цезію (134Cs, 136Cs, 137Cs) і Стронцію (89Sr, 90Sr), які надходять до організму з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях (м'ясо, молоко, овочі, фрукти).

Фаза аварії пізня (фаза відновлення) – фаза комунальної аварії, що починається через 1...2 роки після початку аварії і продовжується до припинення необхідності виконання захисних заходів. Основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випаданні на ґрунт, а внутрішнього – 137Cs і 90Sr у продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях. Фаза завершується одночасно з відміною всіх обмежень на життєдіяльність населення на забрудненій території і переходом до звичайного санітарно-дозиметричного контролю радіаційної обстановки.

На реакторах типу РВПК і ВВЕР можлива так звана початкова подія аварії, яка характеризується наявністю аварійної ситуації з високою ймовірністю викиду РР. Фаза продовжується від моменту початку аварійного процесу до викиду РР в атмосферу.

2. Визначення (уточнення) рішення щодо заходів захисту населення.

У першу чергу визначають необхідні заходи захисту населення на ранній стадії аварії, а потім – на середній та пізній (таблиця 8.2).

Таблиця 8.2

Заходи щодо захисту населення (за фазами аварії)

з/п

Назва заходу

Фази аварії

рання

середня

пізня

1

Укриття людей в захисних спорудах чи пристосованих для цього приміщеннях

XX

X

2

Йодна профілактика населення

XX

X

-

3

Застосування індивідуальних засобів захисту

XX

X

4

Евакуація населення

XX

X

-

5

Блокування забрудненої території, обмежувальні заходи щодо в'їзду та виїзду з неї

XX

X

6

Застосування медичних засобів захисту

X

-

-

7

Спецобробка техніки, людей, майна

X

X

X

8

Переведення худоби на незабруднені пасовища і корми

XX

XX

9

Тимчасове вилучення із вживання харчових продуктів місцевого виробництва

XX

XX

10

Дезактивація забрудненої місцевості та споруд

X

11

Доставка чистих продуктів і питної води у райони, забруднені радіонуклідами

XX

X

X

Примітка: хх – заходи, що проводяться постійно;

х – заходи, що проводяться відповідно до конкретної обстановки;

– – заходи не проводяться.

Заходи щодо захисту населення № 1, 2, 4 повинні бути проведені до підходу радіоактивної хмари до конкретного району (об'єкта).

Після того, як почалося випадіння радіоактивних опадів, проводиться постійне уточнення оцінки фактичного (такого, що реально формується) радіаційного стану, який може змінюватися зі зміною напрямку вітру, і відповідно уточнюються зони проведення тих чи інших заходів захисту.

Такі заходи захисту населення, як евакуація, що є основним засобом захисту при даній НС, особливо на початковій та ранній фазах аварії, і укриття у захисних спорудах, мають певну специфіку.

Евакуація населення проводиться з тих районів, де його перебування може призвести до опромінення, вищого за допустимі межі. Населення оповіщають про час та порядок евакуації. В умовах радіоактивного забруднення місцевості евакуаційні пункти не призначаються, транспорт подається безпосередньо до входів у захисні споруди і будинки, де переховуються люди, а посадка людей відбувається у найкоротший термін. Під час руху проводиться дозиметричний контроль.

Евакуація із забрудненої зони відбувається у два етапи. На першому етапі населення транспортом зони доставляється до межі зони забруднення. На другому (після спецобробки) – пересідає на незабруднений радіоактивними речовинами транспорт і доставляється до місця розміщення. Транспорт зони продовжує перевезення в межах зони до того часу, поки щільність його радіоактивного забруднення не перевищить допустимих рівнів, після чого автомашини відправляють на майданчик збору забрудненої техніки ("могильник").

На кордоні зони радіоактивного забруднення організується проміжний пункт евакуації, на якому провадиться реєстрація, дозиметричний контроль та санітарна обробка людей, яких евакуюють. Одяг та взуття дезактивуються. Після санітарної обробки і дезактивації речей проводиться повторний дозиметричний контроль і евакуйовані відправляються до районів призначення на "чистому" транспорті. За наявності початкової події аварії може проводитися загальна випереджаюча евакуація.

При укритті населення в захисних спорудах враховується велика проникаюча здатність радіоактивних газів і аерозолів радіоактивної хмари, що зменшує ефективність роботи фільтрів споруд. Тому на момент наближення радіоактивної хмари сховища переводяться на режим повної ізоляції, а протирадіаційні укриття (ПРУ) герметизуються, для чого закриваються заслінки приточних і витяжних коробів. Крім того, у ПРУ та герметизованих житлових і виробничих приміщеннях люди, які в них укриваються, одягають засоби захисту органів дихання. Такий режим продовжується до завершення осідання радіоактивного пилу та аерозолів (при одиночному викиді – 2...3 години). У разі продовження викидів, режим зберігається до зміни метеорологічного стану. Вентиляція захисних споруд може проводитися шляхом короткочасного відкриття заслінок вентиляційних коробів у ПРУ. На час вентиляції всі, хто знаходиться в захисних спорудах, одягають засоби захисту органів дихання, а в ПРУ – ще й засоби захисту від радіоактивного пилу.

NON MULTА, SED MULTUM

Йодна профілактика – ефективний спосіб захисту від радіоактивного опромінення. Вона має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів Йоду в організмі та щитовидній залозі. Профілактика проводиться шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду. При цьому добові дози прийому йодистого калію становлять: для дорослих і дітей, старших 5 років, по одній пігулці (0,125 г), для дітей від 2-х до 5-ти років – по 0,5 дози і для дітей до 2-х років – по 0,25 дози дорослих. Пігулки приймають після їди та запивають молоком чи водою. Розчин йоду (5% настойка) застосовується для дорослих і дітей, старших 5 років, по 20 крапель на склянку молока або води, для дітей від 2-х до 5-ти років – по 10 крапель і для дітей до 2-х років – по 5 крапель на півсклянки молока або харчової суміші один раз на день. Найбільший ефект йодна профілактика дає, якщо її проведення починається до початку радіоактивного забруднення.

 
<<   ЗМІСТ   >>