Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Поділ населення за категоріями і зонування забруднених територій

З 1997 року в нашій державі діють Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97, які у 2000 році доповнені розділом "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення". Згідно з цими Нормами всі громадяни країни розподілені на 3 категорії:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань (працівники АЕС, гама-дефектоскопісти, лікарі-рентгенологи, радіологи та ін.).

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць у приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно- ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В – усе населення.

Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97 установлені також відповідні межі доз опромінення для різних категорій громадян (понад природний радіаційний фон):

Категорії опромінюваних осіб

А

Б

В

Межа ефективної дози опромінення

20

2

1

Для співвідношення доз опромінення з небезпечними й допустимими рівнями опромінення людини можна використовувати такі орієнтири:

  • • 100 мЗв – допустиме разове аварійне опромінення населення категорії Б;
  • • 250 мЗв – допустиме разове аварійне опромінення персоналу (категорії А), при цьому відсутні явні ефекти ураження;
  • • 750 мЗв – одноразова доза, за якої не виникає серйозних відхилень у стані здоров'я, це нижній рівень розвитку легкого ступеня променевої хвороби. Ця доза визнана МКРЗ та національними комісіями з радіаційної безпеки, вона є тим порогом, вище якого виникають нестохастичні ефекти опромінення;
  • • 4,5 Зв – величина середньої смертельної дози (50% виживання, тобто гине 50% опромінених);
  • • 6 Зв – мінімальна абсолютно смертельна доза, характеризує граничні можливості захисних механізмів організму;
  • • 10 Зв – 100-процентна смертність серед опромінених. Для визначення можливої уражаючої дії радіаційної аварії на персонал і населення на етапі прогнозування заздалегідь провадиться зонування території навколо РНО. При цьому встановлюються такі зони (у документах цивільного захисту):
  • зона нагальних заходів захисту територія, на якій доза зовнішнього опромінення усього тіла за час формування радіоактивного сліду може перевищити 0,75 Гр або доза внутрішнього опромінення щитовидної залози за рахунок інгаляційного надходження радіоактивного Йоду до організму перевищить 2,5 Гр;
  • зона профілактичних заходів територія, на якій доза зовнішнього опромінення може перевищити 0,25 Гр, а внутрішнього – 0,30 Гр;
  • зона обмежень територія, на якій доза зовнішнього опромінення може перевищити 0,1 Гр, а внутрішнього – до 0,3 Гр;
  • зона можливого небезпечного радіоактивного забруднення це територія, на якій прогнозується перевищення дозових навантажень понад 0,1 Зв/рік. В цій зоні плануються і заздалегідь виконуються заходи щодо забезпечення захисту населення у разі радіаційної аварії на РНО.

При проведенні оперативних заходів щодо захисту персоналу та населення після виникнення радіаційної аварії на РНО, в зоні радіоактивного забруднення виділяють:

  • 1) зону відчуження, де перебування людей заборонено;
  • 2) зону безумовного (обов'язкового) відселення, де перебування людини може викликати додаткове (у порівнянні із доаварійним станом) отримання нею еквівалентної дози опромінення 5 мЗв на рік і більше;
  • 3) зону гарантованого (добровільного) відселення, де перебування людини може викликати додаткове (у порівнянні із доаварійним станом) отримання нею еквівалентної дози опромінення від 1 мЗв до 5 мЗв на рік;
  • 4) зону посиленого радіологічного контролю, де перебування людини може викликати додаткове (у порівнянні із доаварійним станом) отримання нею еквівалентної дози опромінення від 0,5 мЗв до 1 мЗв на рік.

Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" запроваджена також основна дозова межа опромінення – максимально допустимий рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини, перевищення якого вимагає застосування заходів щодо захисту людини. Встановлено, що ця основна дозова межа для населення не повинна перевищувати 1 мЗв ефективної дози опромінення за рік (ст. 5 Закону).

Цим же Законом (ст. 19) у відповідності з принципом цивільного захисту, відомим як "плата за ризик", передбачено відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю людини в результаті перевищення основної дозової межі радіаційного опромінення. Величина компенсаційних виплат встановлюється в розмірі 1,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний мілізіверт перевищення допустимої межі опромінення (1 мЗв на рік для населення понад природний доаварійний рівень).

Компенсація за перевищення річної основної дозової межі опромінення надається особам, які проживають або тимчасово перебувають на території України, у випадках:

  • • опромінення, зумовленого впливом практичної діяльності;
  • • помилкового або неправомірного опромінення пацієнтів при медичному втручанні;
  • • вимушеного споживання забруднених радіонуклідами продуктів харчування та питної води;
  • • радіаційно небезпечних умов проживання, праці та навчання.

ПРИКЛАД.

Людина змушена перебувати на радіаційно забрудненій території, де потужність експозиційної дози випромінювання становить ПЕДнова=120 мкР/год. До аварії потужність експозиційної дози випромінювання в цій місцевості становила ПЕД=20 мкР/год. Розрахуйте, до якої зони за ступенем забруднення відноситься дана територія. Оцініть компенсаційні виплати людині, пов'язані із перевищенням основної дозової межі радіаційного опромінення.

Розв'язання.

1) Розраховуємо експозиційну дозу випромінювання, що викидалася у доаварійний період протягом 1 року,

2) Припускаючи, що вся радіація, викинута протягом 1 року, йде виключно на біологічний ефект, тобто на ушкодення організму людини, його органів і тканин, ставимо у відповідність експозицінну дозу випромінювання величиною 1 Р еквівалентній дозі опромінення величиною в 1 біологічний еквівалент рентгена (або скорочено 1 бер). Тоді експозиційна доза випромінювання величиною 0,175 Р відповідає еквівалентній дозі опромінення 0,175 біологічних еквівалентів рентгена (або скорочено 0,175 бер). Врахуємо, що у системі СІ замість 1 бер використовують іншу одиницю вимірювання – 1 зіверт (1 Зв), причому вважають, що 1 Зв = 100 бер. Складаємо пропорцію

Шукана величина еквівалентної дози опромінення

3) Аналогічно розраховуємо експозиційну дозу випромінювання, що викидається у післяаварійний період протягом 1 року,

і шукану величину еквівалентної дози опромінення

4) Обчислюємо зміну (приріст) еквівалентної дози опромінення:

Отримане значення (понад 5 мЗв на рік) відповідає нормам віднесення даної території до зони безумовного (обов'язкового) відсе- лення.

5) Згідно Закону України компенсаційні виплати передбачені в розмірі 1,2 від неоподаткованого мінімуму доходів громадян (17 грн) за кожен мілізіверт перевищення основної дозової межі радіаційного опромінення (1 мЗв), понад природний доаварійний рівень (1,75 мЗв), тобто:

Відповідь. Дана територія відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення; розрахункова сума компенсаційних виплат становить 158,10 грн. (на 1 людину).

 
<<   ЗМІСТ   >>