Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Безпека в галузі та надзвичайних ситуаціях

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Укриття персоналу і населення в захисних спорудах

Сучасний стан захисних споруд і загальні вимоги, що до них висуваються

Одним з основних заходів у сфері цивільного захисту с укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту. Відповідно до статті 32 Кодексу Цивільного захисту в Україні передбачено укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту, до яких належать: сховища, протирадіаційні укриття та швидкоспоруджувані захисні споруди цивільного захисту.

У середньому по державі 40% захисних споруд цивільного захисту від загальної кількості оцінюється як "не готові" до використання за призначенням, 50% – як "обмежено готові" та тільки 10% – "готові".

Основною причиною такого технічного стану захисних споруд є відсутність фінансування заходів щодо їх утримання, а також зношеність обладнання сховищ. На теперішній час в України не виробляється фільтровентиляційне та інше обладнання для захисних споруд цивільного захисту (раніше це обладнання використовувалося виробництва Російської Федерації). Зазначене обладнання виробництва інших країн в України не використовується. Проте на цей час ДСНС України розпочало роботу за цим напрямом.

NON MULTА, SED MULTUM

Починаючи з 2008 року органами виконавчої влади за участю територіальних органів ДСНС України проводилася робота щодо технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту. Проте в зв'язку з об'єктивними та суб'єктивними обставинами технічна інвентаризація захисних споруд цивільного захисту у повному обсязі не завершена.

Всього інвентаризації підлягає близько 22000 захисних споруд (з них більше 5000 сховищ). Станом на 25 грудня 2014 року органами виконавчої влади проінвентаризовано майже 11000 захисних споруд різної форми власності (50 % їх загальної кількості). Із них 3600 (32,7%) перебувають у державній, 5600 (50,9%) – у комунальній, 1800 (16,4%) – у приватній власності.

Складними залишаються питання інвентаризації захисних споруд, що відносились до управління колишнього Міністерство промислової політики України, що на цей час ліквідовано. На теперішній час (більше 1000 захисних споруд) зазначені захисні споруди для подальшого утримання нікому не передано.

Органам виконавчої влади надано методичні рекомендації щодо підготовки списків захисних споруд (з наданням відповідних обгрунтувальних документів), технічну інвентаризацію яких провести неможливо (перебувають на балансі ліквідованих гірничих підприємств, зруйновані, помилково обліковані тощо).

Основною причиною незадовільного технічного стану фонду захисних споруд, є практична відсутність фінансування в частині утримання захисних споруд з бюджетів усіх рівнів.

Захисні споруди ЦЗ призначені для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та в надзвичайних ситуаціях у мирний час і є основним видом колективного захисту населення. Термін "захисні споруди" об'єднує різні типи сховищ, протирадіаційних укриттів (ПРУ) та найпростіших укриттів, які призначені для захисту населення від ураження при надзвичайних ситуаціях.

Захисні споруди поділяють за:

  • 1) місткістю:
    • • малої місткості (150 ... 600 осіб);
    • • середньої місткості (600 ... 2000 осіб);
    • • великої місткості (більше 2000 осіб);
  • 2) призначенням:
    • • для захисту населення;
    • • для розміщення органів управління (КП, ПУ) і медичних установ;
  • 3) місцем розташування:
    • • вбудовані;
    • • окремо розташовані;
    • • у метрополітенах;
    • • у гірських виробітках;
  • 4) термінами будівництва:
    • • збудовані завчасно;
    • • швидкозведені;
  • 5) захисними властивостями:
    • • сховища;
    • • ПРУ;
    • • найпростіші укриття.

Сховища забезпечують захист осіб, що в них укриваються, від негативного впливу сучасних засобів ураження, бактеріальних (біологічних) засобів, бойових отруйних речовин, а також, за необхідності, захищають від катастрофічного затоплення, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних продуктів при руйнуванні ядерних енергоустановок, високих температур і продуктів горіння при пожежах.

Надійність захисту людей у сховищі досягається відповідною міцністю його конструкцій, входів, повітропроводів, а також наявністю внутрішнього обладнання, що дозволяє створити необхідні санітарно-гігієнічні умови для тривалого і безпечного перебування людей у сховищі.

ПРУ мають менші захисні властивості, ніж сховища, вони забезпечують захист людей головним чином від іонізуючого випромінювання, а також частково зменшують дію повітряної ударної хвилі, крапельнорідинних отруйних речовин, хімічних та біологічних аерозолів.

Проектування, зведення і облаштування захисних споруд здійснюється відповідно з вимогами ДБН В 2.2.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони" та ДБН В. 1.2–4:2006 "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)".

Сховища за своїми захисними властивостями поділяють на 4 класи в залежності від двох характеристик:

• надлишкового тиску АР, кПа, який здатні витримувати

огороджуючи конструкції сховища;

• коефіцієнту ослаблення радіоактивного випромінювання стінами та перекриттям сховища:

Клас сховища

∆Р, кПа

Косл

1

500 та вище

5000 та вище

2

300

3000

3

200

2000

4

100

1000

ПРУ залежно від здатності їхніх огороджуючих конструкцій послабляти енергію радіоактивного випромінювання поділяються на 3 групи:

  • 1 група – Косл = 100...200;
  • 2 група – Косл = 50... 100;
  • 3 група – Косл =20...50.

До захисних споруд висуваються такі вимоги:

  • а) захисні споруди повинні мати конструктивну міцність відповідно до свого класу і бути герметичними;
  • б) захисні споруди повинні забезпечувати безперервне перебування в них людей упродовж не менше двох діб;
  • в) захисні споруди повинні бути розташовані від місць знаходження людей, для захисту яких вони призначені, на відстані:
    • • не далі ніж 500 м (для сховищ);
    • • не далі ніж 1000 м (для ПРУ);
  • г) захисні споруди повинні використовуватися за подвійним призначенням: у надзвичайних ситуаціях – для захисту персоналу, а в мирний час – для господарчих потреб (у якості складських приміщень, гардеробних, приміщень аварійних служб тощо).

Захисні споруди повинні приводитися у готовність до приймання громадян, які укриваються, в термін, що не перевищує 12 годин, а на АЕС, хімічно-небезпечних та пожежовибухонебезпечних об'єктах повинні утримуватися у постійній готовності до приймання персоналу, який буде укриватися.

Створення фонду захисних споруд здійснюється завчасно шляхом:

  • а) комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів шляхом:
    • • пристосування під захисні споруди підвальних приміщень будівель та споруд, що будуються або вже існують;
    • • пристосування під захисні споруди заглиблених споруд різного призначення, що будуються або вже існують;
    • • пристосування під сховища станцій метрополітенів;
    • • пристосування під захисні споруди підземних гірських виробок, печер та інших підземних порожнин;
  • б) пристосування під захисні споруди приміщень в цокольних та наземних поверхах будівель та споруд;
  • в) будівництва окремо розміщених захисних споруд ЦЗ.
 
<<   ЗМІСТ   >>